Відповідь:
Згадку про друзів Тугара Вовка у повісті не знайшла. Він був силльним і досить вправним воїном, але після битви під Калкою всі відносилисьдо нього з недовірою. Цитата: "Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше". А ті воїни, які потрапили з ним у поло ічудом врятували, як Митько Вояк, то зневажали Тугара. Хоча мені здається, що і монголи зневажали свого союзника - Тугара Вовка за жалібність, за зрадливу вдачу. Ось як називав його Бурунда-бегадир: " Псе блідолиций! — кричав він, скрегочучи зубами.— Подвійний зраднику — се твоя вина!". Явних ворогів у Тугара Вовка не було.Він сам собі був ворогом. Тухольців не можна назвати ворогами Тугара - вони відносились до нього досить приязно і гостинно до тих пір, поки він не почав робити громаді прикрості і ображати людей.
Пояснення:
Батько Михайлика - лицар-хлібороб. В образі Панаса Демяновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батька працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає і на світі держить його і сімю. Таким чином, першими відкривачами краси життя виступають потомствені хліборби.
Мати Михайлика - це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна - берегиня родинного добробуту і злагоди.
Дід Демян - представник старшого покоління Стельмахів.
Бабуся - проста селянська трудівниця.
Люба - подружка Михайлика, вонв добра, чуйна, щира.
Дядько Себастіян - перший учитель і нставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика.
Дядько Микола - великий житттєлюб. Це - втіленння народного оптимізму. Дотепний жартівник хоч і жив бідно, зате весело.