М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Ідея «сродної праці» у творах григорія сковороди твiр роздум

👇
Ответ:
ChocoPie12
ChocoPie12
21.09.2021
Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них.Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця до давала йому справжнє задоволення, бо його батьки — звичайні селяни — змогли вказати дитині на те задоволення, яке може приносити праця заради власного добробуту. Пізніше усе пережите в дитинстві Г. Сковорода висловив у своїх творах, та власній філософській теорії. Він навчав, що кожна людина має працювати. Бо ледарювання призводить до деградації насамперед духовної, воно ніби уповільнює життя людини, робить його беззмістовним та безбарвним. Тільки праця в змозі позбавити людину песимізму, нудьги та сірості. Але ця праця має відповідати покликанню людини, найтоншим порухам людського серця.На жаль, тогочасне суспільство зовсім не зважало на природні нахили людини. Коли дитина народжувалася в бідній селянській родині, майже упевнено можна було сказати, що все своє життя вона працюватиме на землі. Коли ж дитина з'являлась на світ в родині ремісника, вона також, скоріше за все, ставала ремісником, переймаючи від батька його професію, те саме стосувалося духовенства тощо. У східних країнах, зокрема в Індії, протягом багатьох сторіч існував кастовий поділ суспільства. Наприклад, були ремісники, торговці, воїни, духовенство. Отже, дитина від народження не могла змінити своєї кастової приналежності, змушена була з малих років пізнавати часто нецікаву для себе справу. Але що робити, коли син воїна не має бажання братися до зброї, прагне життя спокійного і усамітненого, має хист до мистецтва. Або коли майбутній церковник знаходить розраду і щастя в щоденній праці на землі, в створенні чогось матеріального, у відчутній до людям? Відповіді на це питання не було. Звісно, в українському суспільстві такого явного поділу за кастами не було, проте ця проблема поставала дуже гостро.Григорій Сковорода помітив таку несправедливість і обміркував шляхи її подолання. Він дійшов висновку, що головне — вчасно помітити нахили дитини і в жодному разі не створювати перешкод на шляху її духовного та професійного розвитку. Коли дозволити селянській дитині, якщо вона того хоче, стати музикою і все своє життя присвятити цьому справді прекрасному мистецтву, а синові монарха дати змогу працювати на землі, якщо він не має бажання, а головне — хисту керувати країною, люди стануть щасливішими. Коли займаєшся улюбленою справою, навіть результативність твоєї діяльності відчутно збільшується. Але Григорій Сковорода міркував не тільки про щастя кожної людини окремо: коли кожен бути займатися своєю сродною працею, саме суспільство стане краще, бо кожна людина — від хлібороба до полководця — робитиме свою справу творчо, професійно і з задоволенням.
4,7(18 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Timur77713337
Timur77713337
21.09.2021

ответ:Вони народилися на Донбасі 6 січня з різницею у 40 років. Вони любили Україну, хоча і по-різному: один лірично розповідав про її красу, інший – революційно, дещо агресивно закликав боротися за її незалежність. Вони по-різному ставилися до радянської влади, але в біографії кожного з них за часів СРСР є звинувачення в націоналізмі. Вони стали видатними українськими поетами, черговим підтвердженням, що Донбас був українським. Радіо Донбас.Реалії згадало вірші Володимира Сосюри та Василя Стуса, які і зараз залишаються актуальними – про Україну та борців, які не дозволять їй бути під російським гнітом.

Объяснение:

4,4(29 оценок)
Ответ:
Jack123456789
Jack123456789
21.09.2021

Роман П. Куліша «Чорна рада» цікавий і багатопроблемний твір. У ньому письменник порушує не тільки історичні і політичні проблеми, проблеми ставлення влади до народу, незалежності держави, патріотичності, ролі державного діяча людей, а й загальнолюдські, філософські питання – питання народної моралі, батьків і дітей, подружнього щастя і кохання, боротьби добра і зла. Хоча персонажі твору стали носіями ідей самого автора, його антипатій і симпатій, його думок, з-під пера П. Куліша вони вийшли незвичайно живими художніми образами, за долю яких доводиться переживати, радіти, яким доводиться співчувати чи, навпаки, засуджувати.

Це і Яким Сомко – красень, мужня людина і далекоглядний політик, і старий Шрам – суворий та палкий патріот, і його син Петро – відважна та романтична людина, і чарівна Череванівна, і Кирило Тур – одчайдушний, але химерний козак, і жорстокий та підступний Гвинтовка, і підлий Брюховецький, і багато інших, не менш цікавих та своєрідних персонажів, від яких залежала доля українського народу і країни.

У романі гармонійно переплітаються різні художні стилі. Наприклад, окремі сторінки, які присвячені стосункам Петра і Лесі, їх переживанням, звучать зворушливо і поетично, немов вірші. Інші сторінки роману – це ораторський стиль пристрасних монологів героїв, де викладаються погляди автора на становлення української державності та на важливі суспільні проблеми. Зустрічаються у романі і масові сцени, і розлогі описи, і короткий виклад історичних подій, наприклад, загибель Шрама, Васюти і Сомка. П. Куліш був багатогранно обдарованою людиною, тому наситив свій твір цитатами зі Святого Письма і літописів, уривками з народних пісень, які відіграють у романі важливу композиційну роль, не менш важливу, ніж сон Череванихи чи лист Сомка до Васюти.

У романі «Чорна рада» П. Куліш показав неабиякий талант і художню майстерність. Його мова насичена оригінальними метафорами, епітетами, порівняннями та іншими виразними засобами, близькими до усної народної творчості, ця мова має відчутний народний колорит, вона зрозуміла. Не менш приваблює і вражає епічність та масштабність оповіді, у якій автор своїм письменницьким зором осягає усю країну – від Києва до найдрібнішого хутора, він проникає у душі більшості своїх персонажів – від претендента на булаву, державного діяча Якима Сомка до кобзаря Божого Чоловіка чи міщанина Тараса Сурмила, від красуні Лесі Череванівни до дивакуватого, але незвичайно сміливого запорізького козака Тура.

Захоплено відзивалися про роман «Чорна рада» багато видатних митців, не оминув його добрим словом і Т. Шевченко. А І. Франко вважав цей твір «найкращим твором історичної прози в українській літературі». І це цілком заслужено, адже й сьогодні ми відчуваємо неповторний колорит тієї епохи та вчимося на прикладі героїв роману жити в мирі та єдності зі своїми співвітчизниками, прагнемо не повторювати жахливих помилок історії.

Надеюсь,что хоть как-то з

Объяснение:

4,7(21 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ