Объяснение:
Тема “Стоїть явір над водою” – розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині. Ідея “Стоїть явір над водою” – уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни. Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі. Жанр “Стоїть явір над водою” – це соціально-побутова козацька пісня. Образи: молодий козак; явір, калинонька, пташки. Композиція “Стоїть явір над водою” Поезія складається із семи строф по чотири рядки. Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну. Художні засоби “Стоїть явір над водою” Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»; • Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…» • Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісті!» • Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
Жанр: соціально-побутова козацька пісня.
Тема: розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея: уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, захоплення патріотизмом та засудження війни.
Основна думка: завжди пам’ятати тих, хто загинув за рідну землю, заради кращого майбутнього.
Образи: молодий козак; зелененький явір, червона калинонька, висока могила, пташки, кінь вороненький.
Художні засоби.
Постійні епітети: козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.
Уособлення (персоніфікація): «вода корінь миє», «пташки…приносити вісті».
Метафори: «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.
Повтори (єдинопочаток): «Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».
Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».
Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити З України вісті!»
Зменшувально-пестливі слова: «пригодонька»,«явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «калиноньку».
Художній паралелізм: «Стоїть явір над водою, в воду похилився; На козака пригодонька — козак зажурився»; «Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький; Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!»; «Не рад явір хилитися, вода корінь миє! Не рад козак журитися, так серденько ниє!».
Протиставлення (антитеза): «Стоїть явір над водою, в воду похилився», «Ой приїхав з України…Ой поїхав на чужину…»..
Кількість строф: сім.
Рими: похилився – зажурився, зелененький – молоденький, миє – ниє, молоденький – вороненький, загинув – покинув, могилу – калину, їсти – вісті.
Твір умовно поділяється на дві частини: сум молодого козака напередодні від’їзду та його трагічна загибель на чужині у боротьбі за свою милу Україну
Объяснение:
