Вреченні "в деяких днях, коли небо прибиралося у синявий шовк, а сонце розходилося самим блискучим золотом, коли тепло все переймало і розпирало, добувалося неначе силоміць із землі наверх,- жилося прегарно! " вжито а) порівняння б) метафору в) первоніфікацію г) епітет д) гіперболу

👇

Увидеть ответ

Ответ:

Valeriag2000

19.01.2022

Я вважаю, що правильна відповідь : Літера "А"

4,4(64 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Сетора11

19.01.2022

Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родини Палійчуків». Виплеканий дивовижною і таємничою природою Гуцульщини, ріс він розумним і допитливим хлопцем. Але був не такий, як усі діти: «Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить». Щось незрозуміле для оточуючих ховалося в його очах, таке, що і мати відвертала від нього очі. Іноді їй здавалося, що це не її дитина, а «бісеня»"

"Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якою ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки"
"Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав вже багато. Умів знаходити помічне зілля... Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку... , що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири..."
"I коли так молились, Iван був певний, що за плечима у нього плаче, схилившись, Марiчка..."
"Безжурна молодiсть й радiсть знову водили його по сих безлюдних верхах, таких мертвих й самотнiх, що навiть лiсовий шепiт не мiг вдержатись там та спливав у долину шумом потокiв"

"...несподiвано зовсiм, коли вiн зводив очi на зеленi царинки, де спочивало в копицях сiно, або на глибокий задуманий лiс, злiта до нього давно забутий голос:
   Iзгадай мнi, мiй миленький,
   Два рази на днину,
   А я тебе iзгадаю
   Сiм раз на годину...
Тодi вiн кидав роботу i день пропадав"

4,7(65 оценок)

Ответ:

dilnuscha

19.01.2022

Під лежачий камінь вода не тече… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному.Це означає, що води під лежачим каменем бути не може, тому що для неї там недостатньо простору. Якщо ви хочете чогось, ще не означає, що це повинно прийти у ваше життя. Щоб воно туди прийшло або помістилося, потрібно вільний простір. Отже, щоб з'явився простір, треба його створити. А щоб створити простір, потрібні певні дії. Якщо ви будете сидіти склавши руки, лежати як камінь, то простір не з'явиться. І ви ніколи не отримаєте того, чого хочете. Той, хто нічого не робить, нічого й не здобуде.

4,4(66 оценок)

Это интересно:

Стиль-и-уход-за-собой

06.03.2022

Как сделать кондиционер для волос: легкий способ для блестящих и здоровых волос...

Компьютеры-и-электроника

21.05.2022

Как улучшить качество изображения формата jpg...

Компьютеры-и-электроника

27.12.2021

Гид по активации звонков по беспроводной сети на Galaxy...

Кулинария-и-гостеприимство