Піднесення вітчизняного мистецтва XIV - першої половини XVII ст. зумовлювалося багатьма чинниками. З одного боку, зберігала значущість художня система Київської Русі, а з другого - помітними стали ренесансні тенденції та звернення до здобутків тогочасного західноєвропейського мистецтва. Зміни в мистецтві були пов'язані із формуванням та утвердженням національної самосвідомості українців, зростанням патріотичних і національно-визвольних настроїв, а також із посиленням уваги до відбиття земного життя людини, утвердження її значущості в реальному світі.
Велику роль у формуванні фундаменту національної свідомості відігравала полемічна література, спрямована проти соціальних та ідейних основ католицизму, унії, дій церковно-католицької ієрархії, дискримінації православних тощо. Українські полемісти надзвичайно високо цінували свободу совісті, вважаючи її найголовнішим набутком вільної людини.
Одним із полемістів того часу був І.Вишенський - запеклий противник католицтва, який негативно оцінював ідеї західноєвропейського Відродження, як і єзуїтські, так і контрреформаційні. У діалогах, памфлетах, посланнях та листах, писаних багатою слов'яноруською мовою з елементами народної, він заперечував і значущість вчення Арістотеля та Платона, сповідував ідеї раннього християнства. І. Вишенський намагався обмежити тогочасну освіту людини читанням Псалтиря, Часословця, Октоїха тощо.
Однією з тем полемічної літератури була доля православної церкви. Так, "Тренос" М. Смотрицького - своєрідний плач, у якому православна церква постає в символічному образі Матері, що нарікає на своїх невдячних дітей. "Тренос" вважали книгою пророчою і святою, дехто навіть заповідав ховати себе з нею.
Великої популярності тоді набула "Палинодія, або Книга оборони" З. Копистенського, у якій автор із глибоким патріотичним почуттям пише про героїчне минуле українського народу та його право на волю і свободу.
Активний розвиток літератури був пов'язаний а формуванням нової генерації талановитих, освічених молодих діячів культури, не байдужих до проблем свободи, незалежності українського народу, налаштованих на збереження православної віри як фундаменту духовності Водночас вони пропагували гуманістичні ідеї. Так, публіцист С. Оріховський-Роксолан, який досконало володів українською мовою, постійно звертався до історії України, мріяв про вільне майбутнє української спільноти, стверджував, що людина в державі повинна мати право на повноцінне життя, свободу совісті, слова, право керуватися власним розумом.
Объяснение:
Творчість Лесі Українки стала для української літератури XIX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов'язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури.
Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював "Лісову пісню" як "спробу символістичного відтворення міфу про природу, що, перебуваючи в становищі одриву, перемагає цей розлад і повертається до первісної єдності людського й стихійного". Як розуміти цей вислів, і чи можна розкрити його, зосередивши свою увагу на особливостях творення й розвитку образу Лукаша? Мені здається, що так. Оскільки саме цей образ являє собою яскраве поєднання двох начал: природного та реалістичного, людського. Натура Лукаша двоїста, що притаманно, мабуть, кожній людині. Образ його неоднозначний і тому трагічний.
Ми зустрічаємося з Лукашем вперше, коли він грає серед лісу на сопілці. Здається, що це звичайний сільський парубок, однак його потяг до музики відкриває в ньому здатність розуміти духовну красу. Можливо, саме тому так тягне до нього Мавку Лукаш же через спілкування з Мавкою вчиться бачити світ новими очима. Йому раптом відкривається прихована до цього часу краса усього в природі, він бачить заново березу, вербу, розуміє, що вони живі. Лукаш раптом дізнається, що в природному міфологічному світі, в якому живе Мавка, діють зовсім інші закони, що тут слово не позначає якусь річ чи поняття, а є сакральним символом, який може перетворити все навкруги. Усе в цьому світі живе, усе має свій голос. Мавка говорить йому: "Німого в лісі в нас нема нічого". Але така сила слова накладає величезну відповідальність на того, хто його вживає. Тому що, порушивши своє слово, ти здатний пробудити злі сили природи, надати їм влади над собою. Чи готовий Лукаш до такої відповідальності? Чи усвідомив він її вповні?
HP
Ноутбук HP Pavilion Gaming 15-bc504ur (7DT87EA) Black Суп...
16 999 грн
Топ продаж
Дивіться також
"Лісова пісня" (повний текст)
"Лісова пісня" (скорочено)
Як ви можете визначити тему та ідею "Лісової пісні"? (та інші запитання)
Біографія Лесі Українки
Купить Red Dead Redemption 2. Поринь у світ Дикого Заходу!899 грнКупить Легко підлаштовується під зріст вашого малюка!2 360 грнКупить Футбол для дітей Майже справжній чемпіонат світу!2 430 грнКупить Мангал Гроно-Трейд Чемодан на 8 шампуров399 грн
Лукаш, подібно до дядька Лева, живе не тільки побутовими інтересами, тому він є певною мірою відірваним від людського світу, тому його сприймають як дивакуватого, адже громада клопочеться повсякденними проблемами. Недарма ж мати час від часу картає сина, що він занадто захоплюється нікому не потрібною музикою. Лукаш фактично стає перед проблемою вибору. Він мусить вибрати або свою душу, або своє місце в соціумі. Лариса Залеська-Онишкевич так пише про це: "У творах Лесі Українки, мабуть, більше, як в інших українських письменників, дуже прикметним є те, що герой твору опиняється в ситуації вибору дії: компроміс або зрада власних принципів неминуче призводять до трагедії. Її герої звичайно неконформісти, особистості, що шукають гармонії між своїм внутрішнім світом та зовнішнім, навколишнім..." Дійсно, в "Лісовій пісні" такою є Мавка. А от Лукаша проблема вибору ламає, бо він не така сильна особистість. Тому він зраджує себе самого, зраджує Мавку, здається, зовсім нищачи її красу і природну силу:
з кого почалося прокляття роду кулаківських? Гордій