Кожен з нас мрiэ про найкраще майбутнэ.Найчастіше мрii цi пов'язані з грошми.На кожному кроці ми бачимо гарнi реклами,де люди з счастливою посмішкою відпочивають на якомусь дорогому курорти,чи ми бачимо гарнi реклами дорогих машин якi не всi можуть собі дозволити.В нашому разумi відразу спливає думка що наше життя не вдалося,i для того щоб зробити його хоч трошечки найлучшим ми починаэмо працювати на 2 чи на 3 роботах.Це наочно показуэ нам що цiнностi в сучастнiм суспiльствi дуже змінилися.Для кожного чоловiка на першому місці коштує гарне становище в суспільстві.а цінності як сім'я давно забуті.
Наш світ має потребу в моральних цінностях ще більше ніж будь-коли.люди втратили сенс життя, вони живуть заради нового ремонту або нової машини.весь світ перевернувся з ніг на голову,люди втратили головну якість-людяність.
але я вірю,що в нашому розумі прокинеться щось, і для нас родина знову стане найголовнішим у житті.
Твір-роздум на тему "Добро чи зло перемогло в повісті-казці "Місце для дракона" пропоную скласти так: "Місце для дракона" - фантастичний твір, у якому головний герой - дракон. На відміну від інших драконів, останній з них є добрим, чуйним та відвертим. Добрий дракон Грицько уособлює найкращі риси. Він зумів приборкати свою хижацьку натуру та розвинути найкращі якості. Тобто Грицько - представник доброго світу. А хто ж уособлює зло? А зло - це людське суспільство з усіма вадами: жагою влади, невмінням організуватися, заздрістю. Суспільство починає обурюватись, що поряд з ними мешкає дракон. Нікого не хвилює, що у цьому випадку не Грицько хижак. І починається вкрай безглузде полювання на нещасну та самотню істоту, яка ніколи нікому не робила поганого. Грицько навіть харчувався не м'ясом, як інші хижаки.Добро чи зло перемагає у казці? Я вважаю, що зло. Це дуже прикро, але Грицько відходить у небуття. А нещадне суспільство продовжує існувати та шукати, кого б знищити наступним.
У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа.
Кожен з нас мрiэ про найкраще майбутнэ.Найчастіше мрii цi пов'язані з грошми.На кожному кроці ми бачимо гарнi реклами,де люди з счастливою посмішкою відпочивають на якомусь дорогому курорти,чи ми бачимо гарнi реклами дорогих машин якi не всi можуть собі дозволити.В нашому разумi відразу спливає думка що наше життя не вдалося,i для того щоб зробити його хоч трошечки найлучшим ми починаэмо працювати на 2 чи на 3 роботах.Це наочно показуэ нам що цiнностi в сучастнiм суспiльствi дуже змінилися.Для кожного чоловiка на першому місці коштує гарне становище в суспільстві.а цінності як сім'я давно забуті.
Наш світ має потребу в моральних цінностях ще більше ніж будь-коли.люди втратили сенс життя, вони живуть заради нового ремонту або нової машини.весь світ перевернувся з ніг на голову,люди втратили головну якість-людяність.
але я вірю,що в нашому розумі прокинеться щось, і для нас родина знову стане найголовнішим у житті.