Твір розповідь на виставці собак. використовуючи словосполучення : ішли з гордістю ; привітали з першою медаллю ; дивилися із заздрістю ; розповідали з радістю.
Минулої неділі я відвідав грандіозну виставку собак. Всі її учасники йшли по широкому килиму з гордістю і впевненістю. У кожної було щось особливе та неповторне. Вони мені дуже подобались своєю поведінкою і слухняністю. З першою медалью привітали величаву вівчарку, з короткою коричнево-чорною шорсткою. Вона виявилась найпривабливішою і найспритнішою. Всі їй аплодували, а інші собаки дивилися в її строну з неприхованою заздрістю. Я був дуже радісний коли на виставці зустрів своїх друзів, вони теж оцінили всі переваги вівчарки, а потім ми ще довго згадували про цю виставку і розповідали знайомим про наші враження з великою радістю.
Планетник справді незвичайне хлоп"ятко. Він за словами дідуся Кауша «...добрий, правдивий, вірний!..». А також любить природу «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави — усе живе, усе для чогось призначене.». Планетник завжди спритний, працьовитий, цілеспрямований і наполегливий. «Найбільшою мрією стало самому що-то посіяти і щоб воно зійшло. Хлопчик і робив це, наслідуючи мамухарактеристика
• «Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кінці якої пущено під пахви, в сірячому із закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колін, скидався на дівчину, а ще більше на якусь прояву, мов би він і не чоловічої статі. Оченята бистрі. Руки беручкі». • «Блаватоокий — у тих очах назавжди поєдналися гострий розум і мрійливість. У них світиться стримана, лагідна, мовчазна душа. У виразі обличчя, в найменших порухах голови вгадується чуйність, сторожкість, напружена увага до шурхотів і запахів. Він і птах, і мисливець. В його душі живуть всесвітні тривоги — великий страх, але ще більша цікавість і боязка, невтомна жадоба пізнання». опис
Чи часто ми, називаючи когось другом, задумуємось, а що ж це насправді таке – справжня дружба? Мабуть, що ні. Хтось один скаже: „В мене дуже багато друзів!”, але якщо його спитати, хто для нього є справжнім другом, він задумається і не зможе відразу відповісти. А яким же має бути справжній друг? Чи є якісь загальнообов’язкові правила , „закони” справжньої дружби? На мою думку, правил немає і не бути не може. Тому що дружба вище цього... У кожного свої уявлення про дружбу і справжнього друга. Для когось справжній друг – це той, хто „завжди ходить зі мною на різні вечірки і може позичити мені грошей”, а для когось – зовсім ні. Для мене справжній друг – це той, хто не обмане і скаже правду, якою б гіркою вона не була. А ще друг ніколи не відмовить у до Коли потрапляєш в складну ситуацію, то першою протягнутою рукою буде рука СПРАВЖНЬОГО друга і, коли втрачаєш сили йти по життю далі, першим плечем підтримки буде плече СПРАВЖНЬОГО друга. Друг перевіряється в біді і, щоб зрозуміти, чи друг поряд з тобою, треба ще пуд солі з’їсти з цією людиною. Скористаюсь однією мудрістю: „Легко померти за друга, але важко знайти такого друга, за якого легко померти!” Я згодна, і можу ще додати, що дружба перевіряється часом і життєвими ситуаціями. Підсумовуючи, можу сказати, що, справді, дружба не має законів, але, на мою думку, має бути табу. Табу на що? На зраду і на корисливість. Адже, коли з’являється або те, або інше, то дружба перестає існувати, як на мене. А ви зі мною згодні?
Минулої неділі я відвідав грандіозну виставку собак. Всі її учасники йшли по широкому килиму з гордістю і впевненістю. У кожної було щось особливе та неповторне. Вони мені дуже подобались своєю поведінкою і слухняністю. З першою медалью привітали величаву вівчарку, з короткою коричнево-чорною шорсткою. Вона виявилась найпривабливішою і найспритнішою. Всі їй аплодували, а інші собаки дивилися в її строну з неприхованою заздрістю. Я був дуже радісний коли на виставці зустрів своїх друзів, вони теж оцінили всі переваги вівчарки, а потім ми ще довго згадували про цю виставку і розповідали знайомим про наші враження з великою радістю.