Реалі́зм — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
А неореалі́зм — це,стильова течія в українській літературі і світовій літературі початку XX ст., її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізм, яка розвинулася з класичного реалізму. Не сприйнявши наслідувального (міметичного) принципу «зображення життя у формах життя», неореалісти визначали свій концептуальний принцип між документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність та ліричною стихією. Часто промовиста деталь для них значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет.
Отже ми бачимо що реалізм та неореалізм дуже схожі між собою, але є різниця тому що реалізм-це правдиве відношення до дійсності,а неореалісти визначали заглиблено у філософській аналітичний дійсності та ліричній стихії.
З гречки та проса можна приготувати чимало украінських страв. Адже і гречка та пшоно дуже добре ростуть на наших територіях (пшоно або - це очищені від зовнішньої оболонки насіння проса). Гречка: ⇒ Крученики з гречкою (смажена страва, у які шар м'яса обгортає гречку або іншу крупу); ⇒ Порося, начинене гречаною кашею; ⇒ Січеник з начинкою з гречки (виріб із посіченого м'яса з додаванням крупи); ⇒Кабачки, фаршировані печінкою і гречкою; ⇒Ковбаса домашня з додаванням печінки і гречаної каші. Пшоно: ⇒ Куліш пшоняний; ⇒ Запіканка м'ясна з печінкою і пшоном; ⇒ Пшоняна каша з гарбузом.
Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі. Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це.
Реалі́зм — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
А неореалі́зм — це,стильова течія в українській літературі і світовій літературі початку XX ст., її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізм, яка розвинулася з класичного реалізму. Не сприйнявши наслідувального (міметичного) принципу «зображення життя у формах життя», неореалісти визначали свій концептуальний принцип між документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність та ліричною стихією. Часто промовиста деталь для них значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет.
Отже ми бачимо що реалізм та неореалізм дуже схожі між собою, але є різниця тому що реалізм-це правдиве відношення до дійсності,а неореалісти визначали заглиблено у філософській аналітичний дійсності та ліричній стихії.