Чого навчають нас байки
Однією з перших форм художнього мислення поряд з міфом була байка — коротке оповідання, найчастіше у віршованій формі, переважно сатиричного характеру. В чому ж секрет такого довголіття літературного жанру? Чого навчає нас байка?
Найчастіше героями байки є звірі, рослини, неживі предмети, які дають можливість говорити про вади чи недоліки людей. І читач, як правило, дуже добре розуміє алегоричні образи цих творів.
Герої байки І. Крилова "Квартет" "вигадниця Мартишка, Осел, Козел та клишоногий Мишка" взялися не до своєї справи і тому мають дуже смішний та жалюгідний вигляд. Ця байка вчить нас, що кожен повинен виконувати ту роботу, до якої має хист, особливо коли це стосується такої витонченої сфери діяльності, як мистецтво.
Байка І. Крилова "Свиня під дубом" показує, що буває з невдячними людьми, які не хочуть нічого бачити дані свого носу. Сучасні люди, на превеликий жаль, дуже часто недбало ставляться до навколишнього середовища: вирубують дерева, забруднюють річки, повітря, не Замислюючись над тим, чим вони дихатимуть і що споживатимуть за декілька років. Ці люди нагадують мені криловську Свиню, яка нищить Дуба, що її годує.
А Дем'ян із байки І. Крилова "Дем'янова юшка", який перечастував свого сусіду Фоку дуже смачною юшкою, наглядно доводить нам, що в усьому має бути міра.
Отож, хоча байки почасти і "смішні", у них йдеться про серйозні та повчальні речі. Байки застерігають людей від дурних учинків. Вони, немов через збільшувальне скло, показують різні сторони людського життя, змушуючи читача замислитися над тим, який вигляд він має в тій чи іншій ситуації. Байки допомагають людям позбутися своїх недоліків. І в цьому, на мою думку, секрет довголіття цього літературного жанру.
Объяснение:
Можеш собі скоротити)
Сіроманець — головний герой однойменної повісті М. Вінграновського. Це найстаріший вовк у світі. Він давно втратив свою зграю і свою родину — дружину й дітей. Їх убили люди. Залишився Сіроманець зовсім самотнім на цьому світі,нікому про нього подбати. Та ще він і зовсім осліп, тому добувати поживу хижакові нелегко.
Сіроманець не злий за вдачею, але в нього є особистий ворог серед людей — Василь Чепіжний. Це він винищив вовків за те, що вони з’їли його козу. Для мисливця метою життя стало звести зі світу вовка, тому Сіроманець ховається від людини, яка ставить на нього капкани і риє вовчі ями, в одну з яких якось він все-таки потрапив. Та це не обізлило вовка проти всіх людей. Адже він прекрасно розуміється на характерах і вдачі людей, відчуває, хто йому друг, а хто ворог. Незважаючи на те що він хижак, ніколи не заподіє зла тим, хто робив йому добро. Так, коли їх із Андрійком у степу застала заметіль, Сіроманець ніс хлопчика на своїй спині, зігрівав своїм теплом, доки їх не знайшли. Вовк урятував хлопчикові життя.
Сіроманець — досвідчений і мудрий. Він довгий час був ватажком зграї, виховав багатьох вправних, сильних і сміливих вовків. До його порад завжди прислухалися молоді вовки, на його думку зважали, «він снився молодим вовчицям». А ще його проклинали конюхи та пастухи, коли він завдавав шкоди череді чи отарі.