Відповідь:
У притчі розповідається про чоловіка-рибалку, який знайшов собі друга в рибі. Запросивши рибу в гості, він відійшов, а коли повернувся, то його жінка вже засмажила рибу.
На мою думку, у смерті риби винен чоловік та частково його дружина. Жінці ніколи розмовляти про високі справи - вона заклопотана домашнім господарством. Якби чоловік більше приділяв часу родині, то дружина б була менш завантажена, а у подружжя було б більше часу на розмови. Тому у більшій мірі винуватцем є чоловік.
Пояснення:
.
Объяснение:
Сон- написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне ставлення до зображуваних подій. Художній прийом сну, обраний Шевченком, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Образ оповідача в поемі наближений до автора і є виразником його думок, його ставлення до подій, відтворених у поемі. Оповідач ніби пролітає у сні над безмежними просторами України і Росії, де гає знущання поміщиків, чиновників, царя. Ці картини начебто витвір сонної уяви . Як самостійний персонаж оповідач бере безпосередню участь у всіх подіях, про які розповідає.
Працьовитість: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників».
Ощадливість: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».
Чуйність: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці».
Упертість: «Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.»
Віра в Бога: «Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже