Мій улюблений герой з твору “Джури козака Швайки” Коли вчителька сказала нам прочитати на урок української літератури твір “Джури козака Швайки” В. Рутківського, то я, чесно кажучи, була не дуже задоволена. Назва твору говорила сама за себе – тут мали бути якісь хлопчачі пригоди, та ще й історичні події пов’язані з добою козацтва. Мені здається, що такий твір більше цікавий хлопцям, а не дівчатам. Але до уроку потрібно було підготуватись, тому твір я прочитала. І він мені несподівано сподобався! Пригоди Санька, Грицика і Пилипа Швайки мене так захопили, що я просто відірватись не могла від книги! Звичайно ж під час читання у мене виникли деякі симпатії до героїв. Але якщо потрібно вибрати якогось одного улюбленого героя з твору, то я цього зробити не можу, бо найбільше мені сподобались Санько і Грицик і віддати перевагу комусь одному я не здатна. З самого початку твору хлопці постали переді мною як звичайні сільські хлопці-підлітки і в цьому майже немає нічого цікавого і захопливого, але якраз ця простота і сподобалась мені найбільше. Прості сільські хлопці, які впродовж твору стають одними з кращих козаків – хіба вони можуть комусь не сподобатись? Хочу окремо розповісти про кожного з хлопців. Санько тихий і мрійливий хлопець, він єдиний син у своєї матері, яка його безмежно любить. Впродовж твору він розкривається як дуже сильний ворожбит і такий несподіваний розвиток героя мене дуже зацікавив. Саме Санько знаходить спільну мову з бугаєм Петриком, якого усі навколо бояться. Його душевні доброта і спокій подобаються і людям, і тваринам. Відкривши у собі надзвичайні здібності керувати людьми Санько не починає пишатись чи задаватись перед Грициком, навпаки він розуміє, що йому ще потрібно багато чому навчитись, саме тому Санько уважно дослухається до усіх настанов діда Кудьми. Грицик такий самий простий сільський хлопчак як і Санько. Він жвавий і допитливий, непосидючий і запальний, сміливий і рішучий. На жаль він круглий сирота, проте він також любить тітку Мокрину, Санькову маму. Впродовж твору він постає справжнім козаком, хоч він поки й маленький джура-помічник. Пилип Швайка довіряє своєму помічникові і знає, що на Грицика завжди можна покластись.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mii-uliublenyi-heroi-z-tvoru-dzhury-kozaka-shvaiky/
Історичний шлях народу, як правило, починається з фантастичних переказів героїчних міфів, красивих легенд. У цих творах завжди є приховане зерно історичної дійсності, і це зерно завжди оздоблене фантазією оповідачів.
Уже в першому тисячолітті до нашої ери давні греки слухали віршовані оповідки про Троянську війну та про пригоди велемудрого Одіссея. Учені довгий час уважали події, про які розповідають епічні поеми "Іліада" та "Одіссея", більш міфічними, ніж історичними. Авторство цих поем приписували давньому народному співцю Гомеру. Але в сімдесятих роках XIX століття археолог Шліман розкопав на узбережжі Егейського моря ту саму Трою, про облогу якої розповідається в "Іліаді".
Якщо вірити Гомерові, війна між ахейцями та троянцями спричинилася внаслідок викрадення троянським царевичем Парісом славетної красуні Єлени, дружини спартанського царя Менелая. Ця подія сталася не без до верховного олімпійського бога Зевса, котрий пхукав привід утягти людей до винищувальної війни. У своєму творі Гомер не тільки розповідає про подальший розвиток подій, а й описує приклади незрівнянної мужності та відваги, що їх проявили кращі герої Еллади.
Описуючи бойові сутички, автор неодноразово підкреслює самовідданість улюбленців народу Ахілла та Гектора. Саме ці воїни є уособленням ідеалу людини, чоловіка, героя. Наче страшний буревій, лютував Гектор, закликаючи троянців мерщій здолати рів. Герою було подано віщий знак — він побачив подряпану до крові змію, яка вкусила в груди орла. Але Гектор, не шкодуючи власного життя, разом зі своїми воїнами трощив вежі, розбивав бійниці, видирав із землі міцні палі, що на них тримався весь кріпосний вал. І саме Гектор першим прорвався крізь ахейський вал, здобувши найвищої слави.Підкреслюючи міць Гектора, Гомер зауважує, що той був схожий на самого бога війни й завжди знаходився попереду. Тіло героя захищав щит, обтягнутий грубезною шкірою та оббитий міддю. Над чолом Гектора виблискував шолом із довгою чорною гривою, що грізно майорів у повітрі. Мужність героя — результат розумної волі. Йому, звичайно, знайоме почуття страху, але Гектор навчився його долати, бо війна — це його обов'язок перед батьками, сином та всіма співвітчизниками. Дружина героя Андромаха благає героя не піддавати життя небезпеці й залишитися у фортеці, але він відмовляється. Серце не дозволяє Гекторові кинути своїх воїнів, свій народ у таку хвилину. Гомер майстерно змальовує надзвичайної краси людські стосунки між героєм Трої та Андромахою. Ніжна дружина просить чоловіка бути обережним, берегти своє життя, на що Гектор ніжно пропонує Андромасі не ранити серця непомірною скорботою. '
Один із найефективніших епізодів "Іліади" — це бій між героями ахейців та троянців: Ахіллом та Гектором. Вихопивши з піхов важкий меч, Гектор кинувся на Ахілла, як дужий гірський орел крізь темні хмари падає на ягня або зайця. Ахілл чекав на нього, страшний і могутній у своїй військовій досконалості: величезний щит боронив йому груди, а на шоломі сяяла пишна золота грива, яку кував бог усіх ковалів Гефест. Під час важкого двобою Гектора було смертельно поранено. Відчуваючи близьку смерть, герой турбується про батьків, про маленького сина й молоду дружину.
Обом учасникам надлюдського двобою властиві пристрасне бажання перемогти й прославитися, а також висока військова доблесть. До того ж Гомер у своєму творі показує, який шляхетний характер має Ахілл. Цей герой — щирий і чесний, вірний товариш. У душі Ахілла відбувається боротьба між жагою помсти й благородством, між любов'ю до вітчизни й сплюндрованою людською гідністю. Саме непереможний Ахілл втілює в собі ідеал воїна тих часів, а образи Гектора й Ахілла взагалі уособлюють морально-етичні ідеали народу.
Поеми Гомера, цього кумира сотень поколінь, сліпого безпритульного мандрівника за життя, постають як гімн людському розуму, чесній праці, доблесті й мужності.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Евристична бесіда.
На вашу думку, що таке байка?Які ви байки знаєте? Що вони засуджують, висміюють або схвалюють?Слово групі №1 «Науковцям»
Робота зі словником літературних термінів (в зошитах)
Байка – невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин чи речей.
Алегорія – інакомовне відображення абстрактного поняття, переданого за до конкретного образу.
Виходячи з того, що основна ознака байки-алегорія
Інтерактивна вправа:
До поданих назв тварин підібрати риси людського характеру
СОВА – МУДРІСТЬ
ЛИСИЦЯ –ХИТРІСТЬ
СЛОН –НЕПОВОРОТКІСТЬ
ВОВК – ХИЖІСТЬ, ЗАЖЕРЛИВІСТЬ
ЗАЯЦЬ –БОЯГУЗТВО
СОРОКА –БАЛАКУЧІСТЬ
МУХА –НАБРИДЛИВІСТЬ
ОСЕЛ –УПЕРТІСТЬ
Записати в зошитах. Байка складається з двох частин: основної (розповідної – фабули) та моралі.
Слово групі №2 «Літературознавці».
Бесіда з учнями.
Де виникла байка?Хто був першим байкарем?Що ви знаєте про Езопа ?Які байки Езопа ви знаєте? («Вовк та Ягня», «Вовк і Чапля», «Крук і лисиця»)Виразне читання байок Езопа
В якій формі написана байка Езопа (прозовій)
Учитель: Я хочу звернути Вашу уяву на епіграф (1). Кому належать ці слова? (Федру).
«Літературознавці».
Ми переносимося до Давнього Риму, де зустрінемося з послідовником Езопа - Федром (він жив у І ст. до н.е.). Він теж був рабом із Македонії, але імператор Август відпустив його на волю.
Слово вчителя.
Матеріалом для творів Федра були байки Езопа. Наприклад «Вовк і Ягня». В Езопа і Федра схожі за сюжетом і мораллю (Безсилий завжди визнає поразки), але відрізняються за жанром: байки Езопа – прозові, а Федра – віршовані).
Байки стали популярними на Сході, особливо в Індії, а потім розійшлись по всьому світу.
У багатьох національних літературах з’явилися свої славетні байкарі.
Кого х російських байкарів ви знаєте? (І.Крилова)Назвіть байки, які написав І.Крилов («Вовк і Ягня», «Квартет», «Лебідь, Щука і Рак»)Демонструється відеозапис «Волк и Ягненок» І.Крилова.
Чим відрізняється байки «Вовк і Ягнятко» Езопа і Крилова. (віршовою і прозовою формою)Як ви розумієте вислів «езопівська мова», (це мова, у який думка висловлюється замасковано, алегорично ).І.Крилов написав більше 200 байок.Слово «Літературознавцям».
Відтворити відповідність між словами, і ви прочитаєте назви найвідоміших байок І.Крилова
ВОВК МОСЬКА
ЛИСИЦЯ СОЛОВЕЙ
СЛОН ЯГНЯ
ВОРОНА ВИНОГРАД
ЖАБА ВІЛ
МАВПА МАВПА
КІТ ЛИСИЦЯ
ОСЕЛ КУХАР
ДЗЕРКАЛО ОКУЛЯРИ
Учитель: Слово «Дослідникам»
Хто представляє байку в український літературі? (Г.Сковорода, Є.Гребінка , Л.Глібов)Що ви знаєте про життя і творчість Л.Глібова?Розповідь учнів…
Вчитель: Слід сказати про те, що займаючись самоосвітою, коли повернувся з Полтавської гімназії, до його рук потрапив «Кобзар» Шевченка та «Приказки», Є.Гребінки, які змусили його почати говорити і писати українською мовою. І уже влітку 1848р. з’явились його байки «Вовк і Кіт», «Лебідь і Рак», «Зозуля і Півень», «Жаба і Віл», «Синиця».
Виразне читання байки «Вовк і Кіт» (за ролями)Словникова робота (проводиться за питаннями учнів)Евристична бесідаЗа до яких засобів автор підводить читачів до думки, що за свої вчинки треба відповідати;Письменник широко вживає різноманітні художні засоби. Хижакові скрізь не везе, не таланить, він у відчаї. Це передається за до фразеологізмів «недоленька морочить», «хоч сядь та й плач», «недобрий час». Звертання (зменьшувально-пестливі) «Котусю –братику».
Які слова байки Л.Глібова свідчать про національний колорит, оригінальність твору? Слово «козаки», вживання багатьох синонімів до слова «піти»: поткнутися, навідатися, навернутися, забігати; фразеологізми, прислів’я: хоч сядь та й плач; що посіяв, те й пожнеш».
ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
Визначте мораль байки та головну думку твору. (Не роби шкоди, зла іншим; чини стосовно інших так, як хотів би, щоб чинили з тобою).
Інтерактивна гра «Мікрофон»
Байка «Вовк і Кіт мені подобається тим, що….»
Виразне читання байки «Щука» (напам’ять )А яка же насправді ця риба в природі?Повідомлення учняСлово «щука» - прослов’янське. Утворене від «щуп» - худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» -у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5м., а вагою до 35кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба – хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.
Висновок вчителя. Як бачимо, щука дійсно може уособлювати хижість, зажерливість.
Обмін враженням щодо прочитаного.
Бесіда.
Що в байці вам здалось смішним. Комічним? Чому?За що Щуку притягли до суду й чому в молодців при цьому «Чуби мокренькі стали»?Хто були судді? Як характеризує їх автор?Які стосунки склалися між Щукою і Лисицею?За що і як саме Лисиця віддячила Щуці?Чому суд поміняв своє рішення?