Дивний школяр Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки, Слухають онуки. Раптом менший запитав: — А скажіть, дідусю, Ви ходили в перший клас? — Та ходив, Павлусю.— От був номер! — малюки Сміхом залилися, — Як до школи ви прийшли З бородою й лисі.
Найкраща мова Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: - Якій мові ми синочка Будемо навчати - Українській чи російській? Обидві ж хороші. - Хай вивчає ту, якою Печатають гроші.
Зразковий предок Як зразковий предок, та близька людина, батько витягнув щоденник із портфеля сина. Відкриває, там оцінок як у полі гички, пара трійок, кілька двійок, решта — одинички. Подививсь на сина скоса, синок здогадався, і під стіл від артрозносу евакуювався. Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще. Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще? Неохоче полоненник вибрався з під столу, — так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу, показав, щоб наш учитель більше не чіплявся, у кого я такий олух ледачий удався.
Гумореска про братів молодших — Зараз, дітки, — каже вчитель, — будем твір писати про братів молодших наших — птахів та звіряток, про пернатих наших друзів і чотириногих. От Володя і нашкрябав, сам, без до «Ми із татом у суботу йшли по лісосмузі і підстрелили з берданки трьох пернатих друзів. Біг ще друг чотириногий, тільки дуже спритний, як шурнув у кукурудзу — не вдалося вбити. Все одно у нас в коморі м'яса є багато: брата меншого в неділю вполював мій тато. А наступної неділі підем на лисичку. Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».
Гумореска про грамотних дітей Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! — Яких знаєш писателів? — Пита сина Ялисей. — Пушкін. — Гоголь. — Достоєвський. — Горький, Мамін-Сибіряк. — Ну а далі далі, синку. Лев Толстой, Гюго, Бальзак. — Ялисей зрадів: — Прекрасно! — Ось ми й вияснили так, Що на вулиці Толстого Я в пивній забув піджак.
Школярі в гуморесках Петя Коржик той, що ходить до третього класу, Листа в село накарлякав дядькові Панасу. —Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи, Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи. Ми вас просимо у гості мама, я і тато, І всі разом на вокзалі будем зустрічати. На пероні між людьми я вас перший побачу, Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу.
Наближався новий рік.звісно ми з сестрою в першу чергу хотіли нарялити ялинку.я рузпутував герлянду.а сестра почіпляла іграшки на нашу новорічну красуню.я дуже любив такі моменти.на вулиці йшов сніг,лапатий та пухнастий.коли ялинку було нарядженно я взявся за писання листа діові морозу.я взяв листок івідправився до свого маленького столика що стояв напроти вхідних дверей,і тут коли я майже дійшов світло раптом зникло і наш дім охопила повна пітьма.я дуже засмутився томущо в цьому році дід мороз не отримає мого листа.та моя сестричка іванка,запалила свічку яку поставила на мій столик.і я із захопленням і якоюсь казкою в думках взявся за роботу.кожного року ялинку ми ставили біля столика,напроти дверей, щоб кожен хто заходив до нас міг помилуватися нею.та коли я майже дописав листа ,до нас у двері постукав неочікуваний гість,як пізніше зясувалося наш сусід хотів дізнатися чи було у нас світло.він відкрив двері ікімнатою пробіг протяг,що загасив мою свічку.я спробував сам запалити сірник,та спроба завершилася невдалою,для того щоб спалахнула ялинка достатньо було одної іскри.вся кімната покрилася димом.ми якось загасили водою те полумя,і вивітрили весь дим.дякувати богу ніхто непостраждав.я линку ми взяли другу а лист я згодом дописав.ось такі веселі дні сталися зі мною та сестрою,які ми ніколи не забудемо.
Мої зимові канікули були дуже веселими.зранку ми одягалися що найтепліше та йшли на вулицю де нас чекали розваги.мій друг петька та подружка ленка дуже любили грати в сніжки,а я полюбляла ліпити сніговиків.і нічого особливого в цьому дні небуло,якби петька не додумався грати в барикади.ми з ленкою зліпили свою "базу",а петька свою.і все б нічого та причерговому обстрілі петька влучив у якусь собаку яка проходила біля нас.здавалося собака не була якоюсь страшною та злою,та варто її було зачепити,як та накинулась на насі вхопила петьку за черевик .він біг так що ледве було наздогнати,навіть коли та собака стягнула черевик.більше петька не виходив на вулицю. на наступний день ми відправилися на прогулянку містом.о ці зимові будинки,та засніжені вулички,як я любила ходити по крамничкам .зима це ж така чудова пора.сонце сліпило очі,та було зовсім не тепло,морозець щіпав і так червоні щічки.я дякувала своїй подружці за таку чудову прогулку та гарно проведений час
Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки,
Слухають онуки.
Раптом менший запитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.— От був номер! — малюки
Сміхом залилися,
— Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.
Найкраща мова
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
- Якій мові ми синочка
Будемо навчати -
Українській чи російській?
Обидві ж хороші.
- Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.
Зразковий предок
Як зразковий предок, та близька людина,
батько витягнув щоденник із портфеля сина.
Відкриває, там оцінок як у полі гички,
пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.
Подививсь на сина скоса, синок здогадався,
і під стіл від артрозносу евакуювався.
Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.
Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?
Неохоче полоненник вибрався з під столу,
— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,
показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,
у кого я такий олух ледачий удався.
Гумореска про братів молодших
— Зараз, дітки, — каже вчитель,
— будем твір писати про братів молодших наших
— птахів та звіряток,
про пернатих наших друзів і чотириногих.
От Володя і нашкрябав, сам, без до
«Ми із татом у суботу йшли по лісосмузі
і підстрелили з берданки
трьох пернатих друзів.
Біг ще друг чотириногий,
тільки дуже спритний,
як шурнув у кукурудзу
— не вдалося вбити.
Все одно у нас в коморі м'яса є багато:
брата меншого в неділю вполював мій тато.
А наступної неділі підем на лисичку.
Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».
Гумореска про грамотних дітей
Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Гоголь.
— Достоєвський.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Ну а далі далі, синку.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак. —
Ялисей зрадів: — Прекрасно! —
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.
Школярі в гуморесках
Петя Коржик той, що ходить до третього класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу.
—Добрий день вам любий дядьку, я ходжу до школи,
Ми чули, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості мама, я і тато,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
На пероні між людьми я вас перший побачу,
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу.