М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Як би я провів свій день іваном силою

👇
Ответ:
Angelm00n
Angelm00n
05.10.2022

І моя важка робота принесла свої плоди: я не отримав жодної шістки. Мої батьки пообіцяли мені, якщо я не отримаю жодної шістки, дозволити поїхати мені в дитячий табір на морі. Мій найкращий друг був там вже тричі, і йому дуже сподобалося. Цей табір знаходиться в Криму, майже на самому березі моря в невеликому селищі. Мій друг розповідав мені, що там веселі вожаті, що вони влаштовують цікаві конкурси та змагання між дітьми. Що там купаються в морі щодня, як відзначають День Нептуна і День іменинника. До того ж я б хотів знайти собі нових друзів, подивитись на Крим, тому що я там жодного разу не був. Це моя найбільша мрія про літо. І я думаю, що вона здійсниться.

Моя бабуся живе в селі недалеко від міста. Кожні канікули я їжджу до неї в гості. Я приїжджаю на початку червня, а додому їжу вже в серпні, — майже ціле літо ми з нею разом. Я допомагаю моїй бабусі по господарству: ношу воду з колодязя, працюю на городі. А ще в селі у мене ціла купа друзів! Я живу все літо у бабусі ще змалечку, тому вже давно встиг перезнайомитися з усіма хлопцями та дівчатами, тому що село у нас невелике і кожен один одного знає. Деякі з дітей, як і я, приїжджають з міста, а деякі живуть в селищі. Разом ми проводимо дуже багато часу: ходимо на річку купатися — я вмію плавати, і тому бабуся майже не хвилюється за мене. Якось ми вирішили провести змагання з плавання між хлопцями, які вміють плавати, так я там переміг! Але і без змагань на річці дуже весело: ми пірнаємо у воду з «тарзанки», бризкає дівчат водою. У кінці червня і на початку липня ми ходимо до лісу і збираємо там суницю. Вона маленька, але така смачна! Ми нахиляємося низько над землею, щоб не пропустити жодної ягідки. У нас навіть є свої «фірмові» місця, де ми збираємо суницю.

Якщо у моїх батьків буде відпустка влітку, то ми всією сім’єю поїдемо в Закарпатті. Ми їздимо туди щоразу, коли є можливість. Живемо ми в невеликому селищі біля міста Мукачево. Я навіть не пам’ятаю, як він називається, але я пам’ятаю, що озеро, в якому ми купаємося, синє-синє і прозоре-прозоре. Я одного разу зайшов у воду по шию, а потім глянув вниз, на ноги. Так їх було видно дуже добре! І глибина там хороша, що й поплавати можна, і вода прозора і чиста, одне погано — холодна вона дуже, тому що з гір стікає вниз багато джерел, вода з яких потрапляє в озеро. А ще навколо нашої бази відпочинку знаходиться ліс, в який ми збираємо літні гриби, ягоди та просто оскільки гуляємо. Я люблю відпочивати разом зі своїми батьками, так як вони у мене веселі, добрі. Вони в мене найкращі в світі батьки!

Обов’язково у літні подорожі я візьму з собою книжки, які задали прочитати літом для наступного класу. Я взагалі люблю читати і часто читаю все, що мені трапляється під руку: газети, журнали, книжки. Мені цікаво дізнаватися про те, як живуть інші люди, цікаво читати про пригоди, таємниці, про заховані скарби. А шкільна література теж цікава, не дивлячись на те, що тематика інша. Влітку я прочитаю книгу, а взимку, коли ми будемо її проходити, лише повторю і все, так як у мене хороша пам’ять, я легко запам’ятовую те, що прочитав. Останній тиждень літніх канікул я хочу провести вдома, готуючись до школи.



                    І У ТОМУ ТВОРІ ТРОХИ ДОБАВИТИ ПРО ІВАНА СИЛА
4,6(73 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
пага3
пага3
05.10.2022

Відповідь:Я вважаю, що ми відповідальні за все в нашому житті. І жо­ден добрий чи поганий учинок так без наслідків, не обій­деться. Аргументом на користь цієї думки може бути те, що зло завжди карається. Наприклад, американський гангстер італійського по­ходження Аль Капоне був контрабандистом і вбивцею. Хоча ці злочини суд ніяк не міг довести, його, урешті-решт, ув’язнили за банальну несплату податків. Є ще один доказ на підтвердження цієї тези: якщо людина на­віть не буде покарана законом, Богом чи іншими людьми, то її мучитимуть докори сумління. Яскравим прикладом цього може бу­ти Ганна — героїня поеми Тараса Шевченка «Наймичка». Караючись увесь вік у чужій хаті, жінка-покритка спокутувала свій гріх, не давши синові Марку вирости безбатченком. Отже, що б ми не робили і як би це не висвітлювали, ми несемо повну відповідальність за кожен наш учинок перед Богом і людь­ми, перед законом і нашою совістю.

(якшо шось я і друг писали)

4,6(72 оценок)
Ответ:
1505123Diana1505123
1505123Diana1505123
05.10.2022
Відповідальність – це така річ, яка не існує сама по собі, а завжди розглядається у певному контексті. Деякі погляди на відповідальність у нашому суспільстві настільки масштабні, що визначити правильну чи не правильну поведінку людини досить складно. Чим більше відповідальність, тим менше людина спроможна щось змінити і вплинути на те, за що вона відповідає. Іноді саме для того, щоб зменшити свою відповідальність, люди навмисно збільшують масштаб справи таким чином, що потім майже неможливо знайти тих, хто відповідає за ті чи інші події. Людину можна назвати справжнім і повноцінним членом нашого суспільства лише тоді, коли вона здатна відповідати за те, що вона робить. Людина завжди повинна відповідати за свою поведінку, за свої вчинки, міцно тримати в руках свою долю, бути готовою до будь яких випробувань, постійно прагнути до перемог у особистому житті. Якщо у людини немає відповідальності, у народі кажуть, що, по суті, це лише передмова, а не повноцінний член сучасного суспільства. Відповідальність – це обов’язок людини перед кимось або перед чимось. Наприклад, громадський обов’язок, совість і честь, життєва позиція та відношення до оточуючих згідно з суспільних моральних норм і принципів є мірою нашої відповідальності перед суспільством. Крім того, кожна нормальна людина повинна вміти керувати собою, своєю поведінкою та постійно самовиховувати себе. Самовиховання також є проявом 
Багато поколінь наших предків жило та діяло за девізом «Я відповідальний за все!». Орієнтуючись на це гасло, вони ставали справжніми людьми, здатними на подвиги заради інших людей, заради рідної Батьківщини. Під час Великої Вітчизняної війни наші співвітчизники, втративши ноги, билися з ворогом, навчившись управляти літаками, а після війни – машинами і тракторами, а втративши руки не впадали у відчай і ставали видатними письменниками, художниками і іншими відомими людьми. Вдавалися їм такі подвиги, перш за все, завдяки великій відповідальності перед собою, перед своїми близькими і оточуючими їх людьми. Слід сказати, що виконувати обов’язок перед родиною, друзями, оточуючими нас людьми, перед Батьківщиною, достатньо складно. Для того, щоб уникнути відповідальності і виконання обов’язків знаходиться досить багато причин. Буває, не хочеться рано вставати, бо вчора пізно ліг, не має настрою поважати батьків, не хочеться виконувати домашнє завдання, бо болить голова, не хочеться нічим займатися, бо для цього немає відповідних умов, тощо. Ті, хто дотримуються таких поглядів і живуть за такими правилами, нажаль, не розуміють, що достойні умови для свого життя повинні створювати вони самі і в цьому покладається їхній обов’язок, цим визначається рівень їх відповідальності. І тільки від самої людини залежить, чи зможе вона здійснити свої мрії і досягти своєї мети. Головне у житті – не тільки визначити собі мету, але й якомога більше сприяти її досягненню. Не менш важливо навчитися планувати свої справи і організовувати своє життя так, щоб встигати робити все, що намічено. Але при цьому не слід забувати про інтереси оточуючих людей, бо ще одним обов’язком є обов’язок не відокремлювати себе від інших, не відокремлювати своє життя від життя суспільства, бо інакше життя людини буде беззмістовним. Людина покликана жити так, щоб її життя було не тільки на особисте благо, а й на благо оточуючих, на благо свого рідного народу, своєї Батьківщини. Людина покликана відповідати за свої вчинки не тільки перед собою, а перед тими, кого вона любить і поважає. А для того, щоб відчувати себе Людиною з великої літери, треба приносити якомога більше радості і щастя у життя інших людей і разом з тим відчувати свою відповідальність за усі свої вчинки і свою поведінку.
4,6(72 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ