Відповідь:
я чогось більше схиляюся до варанту відповіді - персоніфікація
Пояснення:
анафора - вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур. - тут такого немає
епітет - це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або сенсового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості та насиченості. вербова гілка - не епітет (показує приналежність гілки якомусь певному дереві), гострий ніж - ніби теж не дуже збагачує текст і наповнює емоційним сенсом.
гіпербола - (перебільшення) — художній зворот очевидного і навмисного перебільшення для посилення та підкреслення думки. Наприклад: «я казав це тисячу разів» або «височенний як дуб».
персоніфікація - різновид метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини), тому персоніфікацію ще називають одухотворенням, уособленням. ніж - це предмет, він не може нічого давати, дарувати. Ніж може лише різати. А тут він дає гілці тихий голос
Характерні ознаки балади як жанру літератури - трагічність, таємничість, уривчастість оповіді, драматичний діалог.
Письменник подає казково-міфологічний сюжет про зваблювання молодих хлопців русалками в дусі національної фольклорної традиції. Тож ця балада створена поетом на матеріалі народних легенд про русалок та їхнє зваблювання парубків і молодих чоловіків, яке неминуче закінчувалося смертю необачних. В поета-романтика дівчина-русалка виступає господинею підводного світу, а безіменний парубок, який прийшов на річку ловити рибу, є надто молодим і наївним, щоб не піддатися витонченим чарам досвідченої спокусниці.
Автор навіть змальовує, як юнак напередодні зустрічі з русалкою нетерпляче чекає першого кохання, його душа стривожена, а серце спрагле ймовірного щастя.
Закономірно, що парубок не витримує спокуси й хоча спочатку вагається, але все-таки заходить у все глибшу воду, чого саме й треба було русалці. Розв’язка балади однозначна: рибалка гине, і русалка пірнає за ним:
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсь вона!..
І більше вже нігде не бачили рибалки!