Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.
Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.
Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.
Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.
Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.
Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.
ответ:
проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут»
у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк.
таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".
захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.
подробнее - на -
