М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Нужен пересказ книги ,,вогник далеко в степу,, на 8 предложений йти

👇
Ответ:
topaxx100
topaxx100
13.03.2022
Ты украинец,или русский?

Вот на украинском

Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями — Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев'ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років в половині хати, бо більшу половину одірвало бомбою.

Тітка Ялосовета сама привела Павла до училища і так розхвалила його перед директором: "Він слухняненький, роботящий, не дивіться, що такий ото малий. Він підросте. І вчиться ловко...", що директор прийняв його під свою відповідальність, бо, як виявилося, хлопцеві не вистачало одного місяця для вступу до училища.

Попав Павло в п'яту групу, більшість якої складали дітбудинківці. А всього в училищі було десять груп: і "механіки", і "столяри". У всіх уже були свої майстри, а п'ятій ще не призначили. І от одного ранку разом з директором прийшов якийсь дідусик. "Він буву ремісницькій формі, новій— новісінькій і настовбурченій ще гірше, ніжу мене; передня пола гімнастерки сягала йому нижче колін, і, йдучи, він підбивав її ними, як фартушину".

Директор познайомив майстра з групою і, гарно про нього відізвавшись, наказав слухатись і поважати Федора Демидовича Снопа, так звали майстра. Слова директора запали хлопцям вдушу: "Майстер — ваш учитель і батько, всі ви перед ним рівні, як рівні перед батьком, хоч більшість із вас,— директор опустив очі і притишив голос,— можливо, й не пам'ятає своїх батьків..."

Потім хлопців повели до майстерні. Там не було нічого незвичайного: "ні дивовижних верстатів, які ми кожен сам по собі повигадували, ні інструментів, розкладених по поличках, ні креслень та схем по стінах". Все було набагато простіше. Та ще й в кутку лежала купа гільз з—під снарядів, з яких потім переробляли залізо на різні деталі.

Почалося навчання. Майстер терпляче пояснював учням навички користування різними інструментами: "Якщо котрийсь із вас ненароком влучить себе по пальчику або щиколотках,— це буває,— не бійтеся: прикладем подорожничку, а біль буде наукою, по чому цілитися — по зубилу чи по руках. Від болю прибуває ума! Така теорія".

З часом всі руки в хлопців були в синцях. Та майстер терпеливо вчив далі: "Набити руку — це не означає побити руки... Йоду в нас немає. Йод пішов на фронт!"Хлопці вже бачили різні інструменти на стендах, та одного разу майстер приніс невеличкий дерев'яний сундучок з інструментами, якими працював він сам. Вони були чисті, блискучі, як іграшки. Першою продукцією, виготовленою хлопцями, стали лопати. Коли учні побачили свою роботу, то дуже зраділи, та ще й майстер похвалив їх. Цього ж дня на лінійці директор за сумлінну працю та старанність нагородив п'яту групу новими комбінезонами.

До училища хлопцям було ходити далеко, і тому вони свій шлях розбили на станції. "Перша, одразу за селом,— Провалля, або Млин (за проваллям на горі стояв вітряк). До цієї станції дорога була крута, але брукована, а далі йшла ґрунтова, аж до райцентру. Друга станція звалася Ли — це два телеграфні стовпи, що підпирають один одного. Третя А — такі ж самі два стовпи, як в Ли, тільки з поперечиною посередині. Четверта — Осика, п'ята — Вербичка, далі Місток, Олійниця..." Так хлопцям було і веселіше, і дорога здавалася не такою довгою. Одного разу вони підрахували, що за чотири роки навчання в училищі їм доведеться пройти понад чотири тисячі кілометрів. Та коли розбили цей результат на роки, виявилось не так уже й багато.

4,8(64 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sagal63
sagal63
13.03.2022
1. Чим різняться фольклор і авторська література?• 2. Назвіть основні жанри епічного і драматичного фольклору.• 3. На які жанрові форми поділяється народна лірика?• 4. Прикмети яких епох збереглися в народному весіллі?• 5. Які язичницькі та християнські традиції переплелися у весільно • 6. У яких етапах весільного обряду переважає сум, у яких – радість?• 7. Які символічні образи використовують у піснях, пов’язаних з випіканням короваю?• 8. Що символізує гільце?• 9. Доберіть якомога більше епітетів і порівнянь, що характеризу ють нареченого і наречену у весільних піснях.• 10. Прочитайте народні пісні про родинне життя, дослідіть основні мотиви та поетику цих творів.• 11. Прочитайте вдовині пісні. Який образ жінки постає в них? Яки ми художніми засобами його створено?• 12. Які основні стильові особливості пісень про кохання? Доберіть власні приклади для їх характеристики.• 13. Дайте визначення поняття «балада». Проілюструйте кожну жан рово стильову ознаку балади самостійно дібраними прикладами.• 14. Чому фольклорист Олексій Дей назвав балади «епосом нещас них людських доль»?• 15. Проаналізуйте мотиви, символіку й поетику кількох самостійно дібраних родинно побутових та історичних балад.• 16. Доберіть якомога більше народних пісень, у яких використано символічний образ Дунаю.• 17. Проаналізуйте пісні, які починаються паралелізмами. Де це можливо, з’ясуйте їхню символіку.• 18. Доберіть п’ять балад, у яких використовуються пейзажі, по ясніть їхнє символічне значення.• 19. Поясніть, чому твір «Цвіте терен, цвіте терен» – лірична пісня, а «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси» – балада.• 20. Пам’ятаючи, що текст без мелодії – лише половина народної пісні, прослухайте кілька пісень про кохання і балад у запису чи в живому виконанні. Як мелодія допомагає розкрити мотив пісні?• 21. Які риси української душі яскраво виявилися в народних піснях? Проілюструйте конкретними прикладами.Творчі завдання 1. Перечитайте пісні про кохання. Який ідеал дівчини і парубка постає з цих творів? Як народ розуміє сутність справжньої любові? Свої міркування ілюструйте текс тами пісень. 2. Детально вивчивши народну творчість, прокоментуй те висловлювання діячів культури про українську пісню. Проілюст руйте їх конкретними прикладами. 3. Уважно перечитайте чи прослу хайте пісню «Сонце низенько, вечір близенько». Як український національний характер позначився на змісті та формі цього твору? ВОт тебе План  ))
4,5(34 оценок)
Ответ:
egorbroggo
egorbroggo
13.03.2022

Усна народна творчість — це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Використання вікового досвіду народу завжди допомагало нашим письменникам. Починаючи від Котляревського, ми можемо побачити в їхніх творах яскраві зразки народної мудрості, цього невичерпного й справді цілющого для художника джерела.

Фольклор бере свій початок ще з тих часів, коли не було ні писемної літератури, ні письма взагалі. Усна народна творчість слугувала народу для власних потреб, як-то: колискові, казки, загадки, примовки. Вони мали прищепити дитині любов до народної творчості, надати їм зразки моральної норми поведінки, сформувати естетичні смаки.

Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію — думи та пісні. Ці перлини народної творчості не втратили і ніколи не втратять свого наукового та культурного значення, адже в них відбито світогляд народу на кожному етапі його історичного розвитку, його моральноетичні погляди, естетичні смаки.

Основний пафос дум — оспівування ратних подвигів українського народу, проповідування здорової суспільної та сімейної моралі. Герої таких дум як "Втеча трьох братів із города Озова", "Отаман Максим Старий", "Іван Богун", "Хмельницький та Барабаш", "Олекса Попович" стали вже загальновідомими символами боротьби за краще майбутнє українського народу. Кобзарі співали ці думи в українських містах та селах, несучи людям звістку про подвиги, віщуючи про нові битви та події визвольної боротьби.

Історична пісня, як і дума, збагачувалась кращими надбаннями близьких їй жанрів народнопоетичної творчості, хоч завжди була цілком самостійним жанром. Історичні пісні були покликані зобразити страждання людей, коли палали міста та села України, коли молодих людей забирали в полон, а старих — нищили. Про це йдеться у таких відомих історичних піснях, як "Зажурилась Україна, бо нічим прожити", "За річкою вогні горять", "В Цариграді на риночку".

Сюжети нашої минувшини, оспіваних народних піснях та думах, невмирущі, вони вічні. Саме тому українські письменники намагалися використати їх для створення не тільки історичних, але й художніх творів. Завдяки їм віковий досвід народу й досі передається з уст в уста наступним поколінням.

4,6(63 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ