В русской литературе XIX века образы Евгения Онегина и Печорина стали символами эпохи. В них соединились типические черты представителей дворянского сословия с выдающимися личными качествами, глубоким интеллектом и силой характера, которым, увы, не нашлось применения в условиях глубокого нравственного кризиса, ставшего главной приметой времени в 30-е – 40-е годы. Непонятые в своем кругу, лишние, они понапрасну растратили свои силы, так и не сумев преодолеть нравственную глухоту современников и мелочность общественного мнения, считавшегося главным мерилом человеческих ценностей в высшем свете. При всей похожести, Онегин и Печорин наделены яркими индивидуальными чертами, благодаря которым интерес к этим литературным героям проявляют и современные читатели.
1.Він був кріпаком, але вмів читати, писати і малювати. 2.У нього була сестра Катерина, всі інші брати. 3.Після його смерті в Петербурзі його прах перевезли в Україну за заповітом поета. 4.Він вчився в найпрестижнішому університеті на той час. 5.Він був членом у Кирило-Мефодівському братстві. 6. Він став засновником української мови. 7.Він перший, хто вільно висловлював свої думуи щодо кріпацтва не боячись. 8. Його прах знаходиться на Чернечій горі. 9. Він був викуплений за до його друзів за за гроші з продажу картини. 10. Він став одним із засновником незалежної України. 11. Він вірив і молився Богу
