Ще наші пращури, коли створювали прислів’я та приказки, прагнули відобразити в них всю накопичену мудрість і передати її у такому вигляді майбутнім поколінням. У давнину люди жили в повній гармонії з природою, тому вони влаштовували свята і складали пісні, проводжаючи або зустрічаючи будь-яку пору року. Наприклад, чекаючи приходу весни, дівчата збиралися за селом на вигоні, і співами та танцями намагалися привернути увагу і прискорити прихід весни.
У народному фольклорі були присутні і релігійні мотиви, адже в давнину майже усі наші предки були віруючими. Для них існувало багато великих свят, про які теж складалися пісні, приказки і прислів’я. Одним з таких свят було, та й залишається по нині Різдво Христове. На це свято молодь ходила по хатам сусідів та родичів і співала їм колядки. Така традиція існує й досі, але сьогодні свято Різдва відзначається частіше в селах, а ось у великих містах колядки майже не співають..
Художні особливості чумацьких пісень :
Тематика - життя та побут, душевні муки чумаків.
Художні засоби: образні порівняння, епітети, антитеза, паралелізм. Також характерними для таких пісень є багаторазові повтори, що допомагає уповільнити розвиток дії, найбільш повно розкрити поетичні картини.
Ліричні відступи - складові прийоми чумацьких пісень.
Природа підкреслює душевний стан чумаків, співвідноситься із їх переживаннями.
Головний герой - чумак, який за до художніх деталей розповідає про свою долю. Особливості персонажів розкриваються під час розвитку сюжету, коли герой починає проявляти себе у певній екстремальній ситуації.