На дворі горою, а в хаті водою
(сніг)
Я падаю на ваши хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто
(сніг)
Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть
( сніг )
Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться?
(сніг)
Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(сніг)
Біла скатертина всю землю вкрила.
(сніг)
Біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде.
(сніг)
Ой, за лісом за пралісом біла сукня висить.
(сніг)
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(сніг)
В огні не горить, у воді не тоне
( льод ).
В небі хмарка пролітала, білий пух розсипала,
він на землю міцно ліг, називають його ...
( сніг ).
Лежав, лежав, та в річку попав
( сніг )
Прозорий, як скло, не вставиш у вікно
( льод )
Про ялинку
Восени не в”яне, а взимку не вмирає.
(ялинка)
Одежа
Плету хлівець на четверо овець,
А на п”яту окремо.
(рукавичка)
Санчата, ковзани, ковзанка
Влітку відпочивають, взимку дітей катають.
(санчата)
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.
(ковзанка)
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід.
(ковзани)
Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори
(лижі)
