Ой їхало весілля попід нашу грушку Зачепило за гілляку загубило дружку Ой їхало весілля попід нашу хату Зачепило за гілляку загубило сваху Грай музико коли граєш, коли добрий смичок маєш, А не граєш не дури даром грошей не бери. А музиці ковбаси,а музиці сала, А музика зварювала грати перестала. Ой чи тут чи не тут,тут має щось бути Ми приходим на подвір'я самогонку чути Ой що то за дівчинонька висока та пишна Її мати породила, як зацвіла вишня Ой що то за парубок до війська строїться А як вийде на вулицю гусака боїться А я можу закластися на 200 на 300 Що той дядько в животі має футболіста Породила мене мати на самого Петра Дала мені руки й ноги на півтори метра Породила мене мати на самого Дала мені такі вуса як у Фантомаса Ой дівчата дівчатонька не дайте ми вмерти Буду я вам за бичка до самої смерти
Прометей- бунтар, що кидає виклик і тиранії Зевса, і легкодухості всього людського роду, що виявляється опорою деспотизму. На відміну від трагедії есхила, що послужила зразком для Шеллі, гне осмислений не як проклін, а як розплата людей за власний страх перед буттям, що велить їм віддати перевагу несвободі, заглушивши в собі творчий порив. П., що не прийняв насильства над своєю волею, по характеристиці поета, “являє собою образ найвищої моральної й духовної досконалості”. Відкидаючи всевладдя Зевса, П. у Шеллі ополчается й проти людства Охоплений спрагою відплати за його слабості й гріхи, герой повинен сам пережити духовний катарсис, зцілившись від ненависті.
Лише тоді здійсниться його мрія про співтовариство людей, які більше не знають егоцентричное™, покірності гнобленню й спраги компромісу. Людському роду уготована вічна весна, однак для цього необхідно, щоб своїм верховним божеством люди визнали любов, покінчивши з духовним рабством, що викликає гіркота й презирство в титана, що викрав вогонь. Бунт П., наділеного щирою міццю духу, що дозволила йому витримати всі випробування, ни Зевсом (орел, що терзає прикутого до скелі героя, фурії із залізними крильми, що спопеляє блискавка), носить, однак, трагічний і приречений характер. Їм рухає лише думка про протиборство, що виправдує й насильство, і зло, тому що немає іншого впливати на відсталу й боягузливу людську природу. Скидаючи тирана, П. почасти вподібнюється йому у своїх зусиллях радикально перемінити порядок речей.
Лише після того, як титан починає усвідомлювати власну причетність до людської сім’ї й готовий звалити на свої могутні плечі страждання всіх, П. знаходить риси щирого героя. Терпевший одну невдачу за іншою у своїх спробах творення утопії, П. лише в заключних актах драми осягає, що насильство незручно перетворити мир,створений деспотією, у прекрасне царство справедливості й волі. Знаходження цього царства, у якому зникнуть стани й нації й кожна людина стане повноправною особистістю, наділеної творчими устремліннями, вимагає морального подвигу П. виявив приклад, що залишиться притягальним навіки.
1.Павлусь-представник славного козацького гогородуСудаків. 2.Портрет і зовнішність 15річного юнака. 3. Вольові якості:: а)цілеспрямованість і наполегливість б)мужність і витримка в)незламність і твердість г)готовність до д)велика сила волі е)ненависть до гнобителів українського народу,зрадництва 4. Розум і кмітливість: а)володіння зброєю б)застосування знань,отриманих від діда Андрія і козаків 5. Почуттєві риси: а)справедливіссть б)вірність в)сердечність і доброта г)гордість д)кмітливість і винахідливість е)любов до сестри,сім*ї,рідного краю 6.Павлусь0відважний лицар і герой
