Як відомо, мудрість завжди цінувалася у народі. Особливо, якщо це стосувалося суперечок простих людей і багатіїв. Саме цій темі й присвячена українська народна казка «Мудра дівчина».
Розповідається у ній про двох братів — бідного і багатого. Як буває у житті, багатий був надзвичайно жадібним і дурним. Не хотілося йому віддавати корову бідному братові, тому й вирішив обдурити його. Багач почав загадувати бідному загадки, які не можна було розгадати.
Та ніхто не думав, що донька бідняка, Маруся, виросла такою кмітливою і розумною, що знайде вихід із будь-якої ситуації. Саме вона і підказала батькові відгадки на всі панські загадки.
Оскільки казка «Мудра дівчина» належить до соціально-побутових, то стає зрозумілим такий сюжет. Бо простим людям завжди хотілося перемогти у цій вічній суперечці. І разом з тим у казках підкреслювався розум народу, його талант і вміння. А ще в казці говориться про добро і зло. Оскільки, добро завжди перемагає, то й мудра дівчина зі своїм батьком перемогли злого і жадібного пана.
«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.
Як відомо, мудрість завжди цінувалася у народі. Особливо, якщо це стосувалося суперечок простих людей і багатіїв. Саме цій темі й присвячена українська народна казка «Мудра дівчина».
Розповідається у ній про двох братів — бідного і багатого. Як буває у житті, багатий був надзвичайно жадібним і дурним. Не хотілося йому віддавати корову бідному братові, тому й вирішив обдурити його. Багач почав загадувати бідному загадки, які не можна було розгадати.
Та ніхто не думав, що донька бідняка, Маруся, виросла такою кмітливою і розумною, що знайде вихід із будь-якої ситуації. Саме вона і підказала батькові відгадки на всі панські загадки.
Оскільки казка «Мудра дівчина» належить до соціально-побутових, то стає зрозумілим такий сюжет. Бо простим людям завжди хотілося перемогти у цій вічній суперечці. І разом з тим у казках підкреслювався розум народу, його талант і вміння. А ще в казці говориться про добро і зло. Оскільки, добро завжди перемагає, то й мудра дівчина зі своїм батьком перемогли злого і жадібного пана.