Талантами повниться наша школа. Але про це не дізналися б ми ніколи, Якби не вчителі фізкультури, малювання, музики , праці, Ніколи б не знали ми удачі. Нам школи іншої не треба, Не треба інших вчителів, хай спів наш лине аж до неба Для наших любих вчителів.
Вчителю вклонимся в ноги В день цей святковий всі ми. Нас научали усього, Нас ви зробили людьми. Доземна вклоняємось нині Вам, учителю, з пошаною, Хоч скроні Ваші вже сиві, Міцні ви шкільного славою!
Школа,рідний дім! Як ти гарна! Ну а вчителька моя сама прекрастна! Більш усіх на світі люблю школу я свою! Це мій другий дім без н'его я незможу! В школі моі друзі та друга мати у меня! (белый стих от Давида))Ну как смог
1.Сулейман Пишний (1520-1566) - султан, силі якого не було рівних в цілому тодішньому світі. 2. Був твердого характеру, відважний, працьовитий, розумний і справедливий, даного слова вірно дотримувався. 3.Зовнішність: був високий, йшов дуже поважно , вираз обличчя дивно лагідний. 4.Любив молитву (сам укладав побожні псальми), ловлі і війну. Це перший монарх нових часів, які з державної каси виплачував постійні платні ученим, поетам і артистам. 5.Не підлягав нікому, окрім своєї жінки Роксолани, «невільниці з України». 6.''Сулейман помер у глибокій старості, переживши всіх своїх ворогів і улюблену жінку Роксолану, яку любив аж до її смерті '', - так писав О. Назарук про видатну історичну особу.
Тема: своєрідна розмова поетеси з нащадками, заповіт. Ідея: у будь-яких обставинах варто залишатися людяними, не втрачати любові до життя, горіти душею та відчайдушно діяти.
Худ. засоби:
Епітети: святий союз, гострий біль, сніжна хуртовина, холодна злива, ясні привіти, раптовий порив. Метафори: купати душу в зливі.., вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив. Оклики: Не треба слів! Хай буде тільки діло! Звертання: О, краю мій.
Талантами повниться наша школа.
Але про це не дізналися б ми ніколи,
Якби не вчителі фізкультури, малювання, музики , праці,
Ніколи б не знали ми удачі.
Нам школи іншої не треба,
Не треба інших вчителів, хай спів наш лине аж до неба
Для наших любих вчителів.
Вчителю вклонимся в ноги
В день цей святковий всі ми.
Нас научали усього,
Нас ви зробили людьми.
Доземна вклоняємось нині
Вам, учителю, з пошаною,
Хоч скроні Ваші вже сиві,
Міцні ви шкільного славою!