Наш український народ шанує пісню ще з давніх давен. В них наші предки описували події, які відбувалися на той час, побут, свята, тощо. Українські пісні класифікуються на: народні, обрядові, календарно-обрядові, родинно-обрядові, побутово-ліричні, родинно-побутові, соціально-побутові, епічні. Українські народні пісні можна розтлумачити, як фольклорні твори, які створені в усі епохи розвитку нації, зберігаються в народній пам'яті й передаються з вуст в уста. Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять берегла імена лише деяких авторів пісень. Це Маруся Чучуй, Семен Климовський. Друга частина народних пісень - літературного походження: "Реве та стогне Дніпр широкий", "Ніч яка місячна". Є такі різновиди українських пісень: голосіння, жартівливі, історичні, козацькі, думи, балади, колискові, колядки, щедрівки, кріпацькі, купальські, ліричні, наймитські, обрядові, побутові, рекрутські, стрілецькі, патріотичні, повстанські, танці, хороводи і чумацькі. Не забуваємо такі чудові пісні, як: "Гуцулка Ксеня", "Смерека", "Червона рута", "Ніч яка місячна", "Край". З цього усього можна твердо сказати, що пісня це душа українського народу.
Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром Беркутом, його минулим, родиною.Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.
Що я розумію під цим висловом? Мабуть, своє походження, місце, де я народився і живу. За тлумачним словником української мови слово «європеєць» означає: житель або уродженець Європи. Україна розташована у самому центрі Європи. А я пишаюся тим, що живу в Україні, я пишаюся тим, що живу в Європі.Але чи можу я назвати себе європейцем? Бути європейцем – це не тільки жити у європейській частині материка, а, перш за все, бути людиною високої культури, освіченості. Знати добре історію і традиції, жити за європейськими стандартами. Я є патріотом своєї країни, тому я хотів би, щоб Україна приєдналася до Європейського Союзу. Це сприятиме кращому культурному і економічному розвитку нашої держави. Дасть можливість нашій молодій Україні іти поруч, розвиватися, набиратися досвіду у досвідчених європейських держав. Зменшить потік емігрантів із України, не буде потреби у людей виїжджати на заробітки. Дасть більші можливості для нас – молоді, яка стоїть на шляху свого життєвого вибору. Для нас важливо зараз здобути якісну освіту, хоча я вважаю, що гарна освіта доступна і в Україні. А от знайти хорошу роботу за обраним фахом доволі важко, та й оплата праці є на низькому рівні. Ми, молодь, хочемо впевненості у майбутньому, хочемо вірити, що завтрашній день буде кращим за сьогоднішній. Хочемо мати надію, що зможемо забезпечити гідну старість нашим мама і татам. З іншого боку, я розумію, що нікому ми не потрібні із таким низьким рівнем виховання і безкультур’я, який є у нас сьогодні, із таким нехтуванням законів, із таким небажанням працювати. Ніхто не прийде і не зробить все за нас. І будувати європейську державу треба, перш за все, самим, у себе в країні, в місті, селі, родині, у своїй душі. Для цього є багато можливостей, лише треба захотіти і докласти зусиль, бо все велике починається з маленького.Я маю надію і хочу, щоб Україна носила емблему ЄС. Я хочу гордо і впевнено сказати собі й іншим: «Я – європеєць, що живе в Україні
