ответ:у повісті розповідається про подіії у квітучій долині, де лежить село Тухля. Жителі дружня громада. На чолі громади стоїть Захар Беркут. Страрий, мудрий чоловік. Було йому 90 рокіа.
Жителі села живуть мирним життям, ось з'являється боярин Тугар Вовк, який прагне до влади. Але ті не будуть йому підкорюватись. Громада вирішила прогнати боярина.
В цей час на Руську землю вступають монголи. Боярин вступає в змову з моглами.
У Тугара Вовка була вродлива донька Мирослава. Навідмінну від батька вони полюбила тухольську громаду, а також покохала сина Захара Беркута — Максима.
Під час першого бою частину тухольців було перебито,а Максима взяли у полон.
Захар беркут дізнається що разом зз іншими загинув його син. ( Максим був живим). Він пропонує не тільки відбити монголів від ворогів, а й взагалі позбутися свого ворога. Однак ніхто не знав як це зробити. З першу з'являться невідомий вершник. Но виявилося, що це Мирослава дочка Тугара Вовка. Вона повідомила що її батько зрадник. Дівчина просить Захара Беркута стати його дочкою. Також вона повідомила що Максим живий. люди по втікали з села.Скоро в жолину немов повіть мчали монголи, попереду яких були Бурунда та Тугар Вовк. Вони помітили що в селі пусто. Вони пішли до виходу з долини і на них посипався град каміння. Ще далі посуноли монголи до виходу,, но після їх зустрів новий град каміння. Монголи поранили своїмт стрілами 3 тухольців. Після тухольці почали ще більше кидати каміння. Потім Бурунда наказав підпалити село. З булем дивилися тухольці на своє село. Тугар Вовк розповідає про Захарові про наміри Бурунди обміняти життя Максима на вихід з долини. Але він відмовляється Захар Беркут поставив інтереси громади своїх особистих.
В кінці твора Захар Беркут помер і сказав що ця війна була не остання
Объяснение:
любов пономаренко народилася 25 травня 1955 р. у с. іванківцях срібнянського району, чернігівщина в родині вчителів. у 1978 році закінчила ніжинський державний педагогічний інститут ім. м. в. гоголя. прозу почала писати з 1980 р.
працювала вчителем російської мови й літератури на срібнянщині, у редакціях газет чернігівщини та полтавщини. з 1987 року мешкає на полтавщині. працювала вчителькою староіржавецької середньої школи оржицького району полтавської області (1987–1990), завідуючою відділом листів і масової роботи районної газети «оржиччина» (1990–1993), завідуючою відділом соціальних проблем редакції газети «гребінчин край» (1994–1999) на полтавщині, з 1999 року — власний кореспондент всеукраїнської громадсько-політичної газети «зоря полтавщини». мешкає у м. гребінка полтавської області. автор книг: «тільки світу» (київ: радянський письменник, 1984): «дерево облич» (київ: український письменник, 1999); «ніч у кав’ярні самотніх душ» (миколаїв, 2004); «портрет жінки у профіль з рушницею» (київ: вц «просвіта», 2005); «помри зі мною» (львів: піраміда, 2006); «синє яблуко для ілонки» (львів: піраміда, 2012)