Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір». Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. Але життя його не можна назвати сірим і буденним. У світі дитинства хлопчика неначе злились в одне два начала: казкове і реальне. Так і зростає він серед чудової загадкової природи, вірячи й не вірячи в таємницю жар-птиці, виглядаючи по садках і левадах літо, яке залишає по собі то розквітлі суниці, то стиглі вишні. Михайлик – непосидючий, беш-кетливий, і, разом з тим, доброзичливий і чуйний.
ответ:
тема: дитячі спогади ліричного героя про літній дощ на пасовищі.
ідея: утвердження любові до рідного краю, захоплення гармонією людини і природи.
основна думка: «батьківська хата тепла, як гніздо».
мотиви: батьківська хата тепла, як гніздо, життєдайна сила дощу, гармонія людини і природи.
рід літератури: лірика.
жанр: пейзажна лірика.
композиція.
вірш умовно можна поділити на дві частини. у першій зображений теплий літній дощ –життєдайна сила для природи. у другій звучить радість, бо дощ незабаром перестане, а ліричного героя зігріє батьківська хата.
художні засоби.
епітети: річка невеличка, корів рудобоких.
метафора: «зелене волосся дощу», «уплетена дорога, хата, річка», «уплетене стадо», «уплетені дерева».
персоніфікація: «небо плете».
порівняння: «хата, як птах», «річка, як стрічка», «у хату, як гніздо»
анафора: «хто ..», «уплетена …».
інверсія: річка невеличка, корів рудобоких.
фразеологізм: (змок) весь до нитки.
віршована форма: вільний вірш.
