Яскравий сатиричний персонаж — повірений Тренделєв. Його спеціалізація — махінації з документами, він уособлює бюрократичне суспільство, морально звиродніле й охоплене корупцією. Письменник постійно мав справу з такими ділками, працюючи чиновником, добре знав їхню психологію, а тому зневажав до глибини душі. Характери в драматичних творах розкриваються через діалоги чи монологи.
Краса у житті людини... Про неї мріють, її чекають, нею захоплюються. Про красу думав і писав у своєму щоденнику знаменитий М. Реріх, людина надзвичайно високої культури, гуманіст, мислитель, художник. У самий розпал другої світової війни, 31 березня 1942 р., коли на карту була поставлена доля людства і здавалось, що духовні цінності втратили всякий смисл, він написав:
«...Людина прагне її, знаходить і приймає красу без усяких умов, а так тому тільки, що вона краса, і з благоговінням схиляється перед нею, не питаючи, чим вона корисна і що можна на неї купити? І, можливо, у цьому й полягає найбільша таємниця художньої творчості, що образ краси, створений нею, стає одразу кумиром, без усяких умов. А чому він стає кумиром? Тому що потреба краси розвивається найбільше тоді, коли людина в розладі з дійсністю, у негармонії, у боротьбі, тобто, коли найбільше живе, тому що людина найбільше живе саме в той час, коли чого-небудь шукає і досягає: тоді в ній і проявляється найбільш природне бажання всього гармонійного, спокою, а в красі є і гармонія, і спокій.
Чи можна зараз говорити про красу, про прекрасне? І можна, і потрібно. Через усі бурі людство пристане до цього берега. У грозі і блискавці воно навчиться шанувати прекрасне. Без краси не будуть збудовані нові фортеці і твердині».
Із словами Реріха перегукуються слова діячів української , культури. І, можливо, саме сьогодні, у наш тяжкий час, коли зовсім поруч під кулями і снарядами гинуть діти та жінки, а думки людей зайняті не вічними істинами, а пошуком шматка хліба, варто прислухатися до закликів берегти, плекати красу, культ якої є однією з найхарактерніших рис, притаманних нашій національній культурі.
«Що ж говорити про місце краси в нашій духовності, в нашій творчості, в нашім побуті? Це річ настільки очевидна, що не вимагає обговорення. Чи візьмемо наші вишивки, чи наші писанки, чи наш народний стрій, чи пісню, чи хату, чи — донедавна ще мережані ярма для волів, а ще й досі цяцьковані у гуцулів речі і приладдя — все це просякнене характеристичним панестетизмом, якого родовід не підлягає сумніву і з огляду на його многовікову закоріненість, і з огляду на його форми, і з огляду на разючі, часом, аналогії.
У якого іншого з сучасних нам народів вживається, наприклад, слово «гарний» не в значенні лише «красний» (красивий — прим, авт.), а в значенні внутрішньої якости, добрости, вартости («гарна людина», «гарний врожай», «гарна пшениця»)? І коли пригадаємо собі античногрецьке, властиво, неперекладальне, поняття «калоскагатос», що одночасно означало комплекс «красного й доброго», знову ж напотикаємо праджерело тієї властивосте… наша етика таки зовсім по старогрецькому є органічно злита з нашою естетикою. «Негарний вчинок» або «негарне поступовання» — вирази, які свідчать, що естетика і тут є ніби критерієм етики».
(Є. Маланюк. «Нариси з історії нашої культури»)
«Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І водночас творилася пісня, з'являвся народний живопис, бриніла бандура, ця українська арфа... Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити».
Добрый день! Разумеется, с радостью приму роль школьного учителя и помогу вам разобраться в вопросе о творе роздума по произведению И. Франка "Любовь - добро или зло".
Для начала, давайте определимся с тем, что такое твір роздуму. Твір роздуму - это письменное высказывание, которое основывается на личных мыслях, ощущениях и рассуждениях автора по определенной теме. В данном случае тема - "Любовь - добро или зло". Итак, приступим к анализу этой темы.
1. Введение:
Вам следует начать свой твір роздуму с краткого описания произведения И. Франка "Любовь - добро или зло". Укажите, что автор изучает два возможных аспекта любви - ее положительное и отрицательное влияние.
2. Анализ аргументов за то, что любовь - добро:
Приведите примеры из произведения, которые подчеркивают положительные аспекты любви. Например, можно указать на эмоции, которые вызывает любовь у главных героев, их уважение друг к другу, силу и важность, которую они придаем этому чувству.
3. Анализ аргументов против того, что любовь - зло:
Также приведите примеры из произведения, которые позволят вам подтвердить, что любовь может иметь отрицательное влияние на героев. Например, вы можете указать на возникновение ревности, страдания и потери покоя из-за любви, которые проявляются в произведении.
4. Ваше личное мнение и заключение:
Выразите свое собственное мнение о том, является ли любовь добром или злом. Отметьте, что каждый из нас может иметь свой взгляд на этот вопрос, исходя из своего опыта и взглядов. Заключите, что любовь - сложное и многогранное чувство, которое может приносить радость и счастье, но также и приводить к трудностям и страданиям, и что в итоге оценку любви принимает каждый индивидуально.
Можете использовать такую структуру для составления своего твора роздуму по произведению И. Франка "Любовь - добро или зло". Обратите внимание на то, чтобы привести ваши аргументы и примеры из произведения, чтобы получить более обоснованный и убедительный текст. Удачи в написании вашего эссе! Если вам потребуется дополнительная помощь, буду рад помочь!
