Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Мес зруйновані гріхом відносини із Богом. Головна ідея Старого Завіту — договір Бога Ягве з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:
«Я — Бог Ягве: нехай не буде для тебе інших богів, окрім мене»;«Не рідніться з іншими (язичницькими) народами».Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:
Доісторичні книгиІсторичні книгиНавчальні (поетичні) книгиПророчі книги
Тему комедії «Хазяїн» Карпенко-Карий визначив сам. Це показ людської любові, пристрасті до збагачення, «без жодної іншої мети. Стяжания для стяжания!» І розкрито цю тему на фоні бурхливого розвитку капіталізму на півдні України в 90-х роках XIX століття.
Драматург нещадно викриває і засуджує капіталістичні взаємини між людьми, де все підкорено владі «безсердечного чистогана», де в «корені лежить неправда, зло». Разом з тим автор комедії утверджує, висловлюючись його власними словами, «ідею любові, ідею щастя, ідею економічного благосостоянія свого народу». І. Карпенко-Карий переконаний, що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть причини, які породжують егоїзм, жадібність і ворожнечу між людьми.
Усі сюжетні лінії і колізії п'єси тісно переплітаються і становлять основу її драматичного конфлікту.
В основі драматичного конфлікту лежить суперечність між безмежною жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що, за влучним висловом одного з персонажів, «не може разом все ковтнути».
У комедії широко, з глибоким знанням показано рух «хазяйського колеса» капіталіста-аграрія, майстерно розкриті його економічні стосунки прийоми наживи. Але це тільки типові обставини, у яких розкриваються типові характери. У центрі ж уваги драматурга стоять моральні, етичні й психологічні конфлікти, породжені цими стосунками.
Звідси випливає і проблематика твору. Автор порушує, перш за все, морально-етичні питання: добраі зла (хазяїн переступив межу зла, його девіз — аби бариш, то все можна); честі і совісті (навіть Пузир дбає про зовнішні ознаки своєї честі, часто говорить — «не робіть безчестя», «врятуйте мою честь», хоч за іншими такого права не визнає, як, наприклад, за помічником економа Зозулею); кохання (Соня, Калинович, Чоботаренко).
Порушуються в комедії й інші проблеми: батьків і дітей, освіти, культури, духовності; проблема пошуків молодим поколінням шляхів у житті.
Що стосується жанру «Хазяїна», то сам Карпенко-Карий неодноразово вказував на жанрову визначеність «Хазяїна»: «Я пишу нову комедію «Хазяїн»; «уже кінчаю нову комедію «Хазяїн»; «Я сам бачу, що це найкраща моя комедія». Ще одне визначення — «зла сатира».