"Добро перемагає зло" новела
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
ответ:
вже пізнє літо. мати постійно дорікає лукашу, що робота стоїть, а він все грає. мати лукаша називає мавку відьмою і каже, що не можна дівчині впадати за хлопцем. за мавку вступається дядько лев.
мати наказує мавці жати, але тут з'являється русалка польова і просить мавку не губити її. мавка ріже собі руку. на полі з'являється мати і килина. приходить лукаш, він є молодиці жати, а потім проводжає її додому. мавка сидить біля озера і плаче, вона просить лісовика зробити її такою як вона була колись.
лісовик одягає її в багряницю та срібний серпанок, над мавкою у вирі шаленого танцю кружляє перелесник. раптом з'являється марище і вмовляє лісову царівну піти з ним. приходить лукаш, бачить мавку і не впізнає її. повернувшись додому, лукаш посилає старостів до килини. мавка просить марище забрати її з собою.
третя дія: осінь. мавка розмовляє з лісовиком про те, як вона опинилася тут, а не у "того, що в скалі сидить".
виявляється, що це лісовик звільнив її, коли перетворив лукаша на вовкулаку, а коли мавка прокинулася, то звільнила лукаша. мати докоряє килині, що та погана господиня. килина вибігає з дому, бачить мавку і запитує, що вона тут робить. мавка відповідає: "стою та дивлюся, які ви щасливі." килина каже: "а щоб ти стояла у чуді та в диві." мавка перетворюється на вербу. перед хатою з'являється лукаш, килина йому дорікає, а на запитання, куди подівся дуб дядька лева, відповідає, що продала його. до лукаша підходить хлопчик з сопілкою, зробленою із верби-мавки, і просить заграти. лукаш починає грати і чує голос мавки.
объяснение: