Нужен анализ стихотворения "на перехресті осені й зими" на перехресті осені й зими навряд чи варто зачинать love story. ліси порожні і поля просторі – чи ж в просторі не згубимося на роздоріжжі осені й зими нізащо зарікатися не буду я ані від тюрми, ні від суми, тим паче від сурми страшного суду. у осені на дні, на самім дні, в холодні дні, нудні й немилосердні, сказати “так” (або сказати “ні”) не легко, як, скажімо, десь у серпні. і в кожнім дні, немов у вигнанні – ми, й невтямки нікому з нас, нікому, що зовсім не на білому коні, і навіть не на іншому якому, – на вmw, або й на бмп зима влетить по вимерзлій шосейці. (чуття – холодне, темне і тупе, мов скринька замикається на серці.) тож чи знайдемо ми б в передчутті мелодії сурми порятувати цю одквітну осінь з-під гострих крижаних коліс зими… 1992 р.
