М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Твір без чого людина не може жити з цитатами з твору острів скарбів

👇
Ответ:
ефим30
ефим30
03.11.2022
То був високий, міцний, огрядний чоловік з брунатним обличчям. Над коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмолена косичка. Руки в нього були зашкарублі і пошрамовані, з чорними поламаними нігтями, а рубець на щоці мав неприємний блідо-багровий відтінок. Джим Хокінс «Мені до душі цей хлопчисько. Кращого за нього я не зустрічав. Він більше схожий на чоловіка, ніж такі щури, як ви». (Джим Хокінс) «Завів його я у кімнату і пам’ятаю, що цей витончений, вишукано одягнений молодий чоловік у білосніжній перуці, чорноокий, чудово вихований, вразив мене своєю несхожістю на сільських незграб, які відвідували наш трактир». (Лікар Лівсі) «Це був високий чоловік, більше 6 футів на зріст, гладкий, з повним суворим обличчям, що загрубіло й обвітрилося під час довгих мандрів. У нього були чорні рухливі брови, які свідчили, що їхній власник не злий, але пихатий і має запальний характер». (Сквайр Трелоні) «Він прекрасний чоловік, але впертий, як чорт». (Капітан Смолетт) «Він був людиною похмурою. Все на кораблі дратувало його. Він розказав нам про причини свого невдоволення…». (Капітан Смолетт) «Усім єством я зневажав старого, який тільки й робив, що буркотів та стогнав. Хто завгодно з молодих єгерів із задоволенням поїхав би замість нього. Але сквайр хотів, щоб їхав саме він, а бажання сквайра для слуг було законом. Ніхто, окрім старого…, не смів буркотіти». (Том Редрут) «Острів скарбів» цитати про піратів 1. «Через годину ви будете сміятися по-іншому. А ті з вас, хто залишиться в живих, позаздрять мертвим!» 2. «П’ятнадцять людей на скриню мерця Йо-хо-хо! І пляшка рому! Пий, і диявол тебе приведе до кінця Йо-хо-хо! І пляшка рому!» 3. «За мною прийшли за увагу. Зараз, мабуть, будуть вбивати!». 4. «Копайте, копайте, хлопці, – сказав Сільвер з холодною насмішкою. – Авось викопаєте два-три земляних горіха. Їх так люблять свині…». 5. «Нехай той, у кого вистачить духу, вийме свій кортик, і я, хоч і на милиці, побачу, якого кольору в нього тельбухи, перш ніж згасне ця трубка!». 6. «Хтось боявся П’ю, хтось – Біллі Бонса, а мене боявся сам Флінт». 7. «Пробач, Джим, але я погано переношу шибеницю». 8. «Дурний Поллі! Ніколи не довіряй блюдцю з блакитною облямівкою». 9. «О, Джим! Смоллет плаває за правилами. І такі майже всі капітани. Я ж плаваю по зірках». 10. «З хороших яєць не вийде поганої яєчні». 11. «Коли дивишся на море – починаєш мріяти». 12. «Справа не в умінні заробити, а в умінні зберегти». 13. «Скоро я переконався, що Сільвер дуже цікавий співрозмовник». 14. «Тут я справді почав розуміти, що Сільвер – один з кращих можливих товаришів у плаванні». 15. «Запевняю вас, що з цієї хвилини я цілком приєднався до думки сквайра і глибоко зненавидів капітана». якось так

Джерело: http://dovidka.biz.ua/ostriv-skarbiv-tsitati/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

4,4(3 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
123123123131
123123123131
03.11.2022

    План.

1. Старе оповідання.

2. Ясир.

3. Безпечне життя малого.

4. Забутий рідний край.

хана.

6. Гудець у Києві.

7. Мова пісні.

8. Байдужість юнака.

9. Чарівна сила євшан – зілля.

10. Пробудження ханського сина.

11. Дорога в рідний степ.

12. Кобзарі – гудці народні.

13. Побажання автора.

 

      План.

1. Історія оповідання.

2. Ханський син у Києві.

3. Життя у неволі.

4. Смуток хана.

батька.

6. Гудець у Києві.

7. Далекі слова.

8. Пісня народу.

9. Колискова.

10. Чарівне зілля.

11. Навернення спогадів.

12. Дорога додому.

13. Заклик до нащадків. 

Объяснение:

Є 2 варіанти

4,4(19 оценок)
Ответ:
dianacat1017
dianacat1017
03.11.2022
Так i нi.

Повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре».. . а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго! »

Але у «Простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. За Вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-Маншем, — у англії, яку так любить Простак.

Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.Перебування Простака в Парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. .

Утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. У повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-ів, а в результаті вона визволяє його.

Щоб визволити коханого, Сент-ів була вимушена зрадити його. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб Простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна Сент-ів змушена віддатися вельможі Сен-Пуанжу) . Такий стан справ називається беззаконням.

У Парижі панна де Сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . Яка їдка іронія Вольтера!

«Побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше:

«Леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. . <...> Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. <...> Що за лабіринт неправди! Що за країна! »

Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.

Мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «Простака» , на відміну від інших філософських повістей Вольтера, відносять до просвітницького реалізму.
4,6(21 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ