1)без язика та свестыть,мез ног ,а мчить. 2) йдешь,йдешь ,а вона не закiнувается. 3)бела река,в пещеру затикла,истить до бела. 4)що в нас е в 4 годика та й ще в там е все що требо. (если не понятно извените) (плохо знаю украинский)
* Зустріч диякона (Івана Федорова) з старцем (Максимом Греком), розмова про книжки. * Цар Іван Грозний за до збирає майстрів в Люблечи для різних ремесел і для друкування книг, тому що це прославить його і зміцнить владу * Зустріч царя з гостем з Данії, розуміння важливості прагнення вченого Максима Грека друкувати книги, щоб уникнути помилок в граматиці * Будівництво «друкарського дому», де будуть друкувати книги, і справно палати», де виправляти помилки книгах. * 1564 видана Іваном Федоровим перша книга в Москві за наказом і коштом« царя. * Іван Федоров з Петром Мстиславцем тікає з Москви через ненависть бояр, виявляються в Литві (Вільно), в українському гетьмана Ходкевича. Видання книги "Учительство евагелие». Петро Мстиславець кидає друкаря. * У Львові видає першу українську книгу «Апостол» з характерною післямовою, де розповідає історію друкарства * За вана Федорова від князя Костянтина Острозького * Бажання князя надрукувати Біблію. Робота В. Федорова над книгою * До останньої хвилини Іван Федоров працював над улюбленою справою.
Ось і продзвенів останній дзвінок. Настали довгоочікувані канікули. На канікулах всі кудись їдуть відпочивати. І я також поїхав у село до дідуся з бабусею.Одного чудового ранку дідусь взяв мене косити траву біля лісу. З собою ми взяли глечик молока і скибку хліба. Ще було дуже рано і на траві виблискували краплинки роси. Дідусь косив траву, а я гав як вона рівними рядочками лягає на землю. Раптом дідусь зупинився і покликав мене до себе. Він поклав косу, розгорнув руками траву перед собою і я побачив маленьких зайченят.Їх було шестеро. Та раптом вони почали розбігатися в різні боки. Я зловив одного зайченятка, потім другого і запитав в дідуся: «Можна я візьму їх додому?». Але дідусь сказав мені , що їхній дім – це ліс. Вони не зможуть жити в неволі. А ще він мені повідомив, що від них може відмовитися мати, тому що я взяв їх у руки. Я ніжно поклав зайченят на місце. Дідусь оминув заячу домівку і продовжував косити траву. Я здалеку гав за маленькими зайченятами і чекав, що з’явиться їхня мати. Але вона так і не з’явилася. Коли ми повернулися додому, я продовжував думати про зайченят.Наступного ранку дідусь знову пішов косити і коли він повернувся, то повідомив мені радісну звістку. Мати зайченяток була коло них і годувала своїх діточок. Я був дуже задоволений, що все так чудово закінчилося.
2) йдешь,йдешь ,а вона не закiнувается.
3)бела река,в пещеру затикла,истить до бела.
4)що в нас е в 4 годика та й ще в там е все що требо.
(если не понятно извените) (плохо знаю украинский)