1. Павлусь - козацький нащадок. 2. Прив’язаність хлопця до сестри, його лицарська поведінка. 3. Засвоєння козацьких умінь та навичок. 4. Відвага, сміливість та кмітливість головного героя. 5. Допитливість, здатність Павлуся до науки, його товариський характер. 6. Твердість у вірі. 7. Співчуття до невільників, волелюбність. 8. Блискучий план врятування сестри. 9. Любов до рідного краю. 10. Вірність даному слову.
ЛИБО
1) Павлусь — представник славного козацького роду Судаків.
2) Портрет і зовнішність п’ятнадцятирічного юнака.
3) Вольові якості: а) цілеспрямованість і наполегливість; б) мужність і витримка; в) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва.
4) Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків.
5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і доброта; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.
6) Павлусь — відважний лицар і герой.
Відповідь: Напевно кожен читач, який цікавився творчістю Шевченка. Був захоплений його творами, читаєш і розумієш, що буря емоції вирує всередині. Хочеться і плакати, і сміятись. І мені інколи здається що Тарас Шевченко побував у майбутньому і познайомився з кожним із нас, щоб кожного заділи за живе його твори. Я з впевненістю можу сказати, що він і мене покорив. Але і в нього життя було не найкраще, але він був сильним і зміг перебороти всі тяжкі перепони. І дати промінчик сонця в наш теперішній час. Показати майбутньому поколінню як тоді жили, веселились. Він нам показує не лише те як було добре, але і показує справжню картину того часу.
Тому на мою думку творчість Шевченка є прекрасною. Вона може напевно когось і образити, але потім образа зникає, адже є ж всеж там щастя і розуміння того, що ми живемо і можемо подивитись минуле через книжки.
Пояснення:
Пророцтво діда виправдалося: з маленького сільського хлопчика виріс великий письменник, що не тільки добре пам’ятає свої корені, а й добре усвідомлює: за тем, ким він став, він має дякувати односельцям і родині, серед яких хлопець формувався як особистість.