М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

План казки "пригоди алі в стране недоладии" !

👇
Ответ:
Alisascol
Alisascol
26.07.2021
1.Недошитий рушник
2.Країна Недоландия
3.Недоладько
4.Шлях в Недоландію
5.Аля дізнається про Недорадника 
6.Аля знайомиться з Недопопелюшкою
7.Зустріч з Недорль 
8.Державна таємниця
9.Аля дізнається з чого побудовано Недоландию
10.Впізнання Недорадника 
11.Алі допомагає Недоштанько
12.Аля проникаэ в зачарований будинок
13.Аля читає книгу <Справаномер>
14.Аля пробує завершити ще раз справи
15.Аля потрапляє в руки Першого Недорадника
16.Казнь Алі
17.Аля в пидземеллі
18.Аля чує дивну розмову
19.Недороль 10 в пидземеллі
20.Недопопелюшка пришла на допмогу
21.Годинник не можливо полагодити
22.Пошук стрілки
23.Перший Недорадник за гратами
24.Аля не впізнає деяких друзив
25.Аля повертається назад
26.Аля дістає подарунок
27.Аля домальовує  Недорадника
4,5(56 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
милания5
милания5
26.07.2021
Мої роздуми над твором В. Дрозда «Білий кінь Шептало». «Супроти вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки». З точки зору композиції, логічніше було почати твір якимось вступом, можливо, розповіддю про біографію письменника чи про літературний процес того часу. Але я відразу виніс на початок свого твору тезу, яка не дає мені спокою. Перш ніж ми почали обговорювати цей твір у класі, ми встигли обмінятися враженнями з іншими учнями. Я зі здивуванням дізнався, що більшість з них сприймає новелу про коня Шептала як новелу про життя тварини, тобто буквально, прямолінійно, якщо не сказати — надто буквально. Але мені здалося, що цей твір символічний і зовсім не про тварину в ньому йдеться. Я вважаю, що за образом Шептала стоїть глибока алегорія. Шептало — уособлення людської душі, її вагань та поневірянь: прагнення волі чи підкорення силі обставин? Протест чи конформізм? Цитата, винесена мною на початок твору, спричинила глибокі й серйозні роздуми. Але, чи не вперше, я не маю категоричного судження, впевненої власної позиції. Тож я нічого не стверджуватиму, але спробую подумати просто в цьому творі. Є проблеми, про які ти б ніколи й не замислився: якісь конкретні реальні речі до часу видаються важливішими. Але отак, майже випадково, зіткнувшись із цим, я не можу лишитись осторонь... Головний герой новели (дивно говорити так про тварину, але його непроста душа, сповнена цілком людських переживань та вагань, дає нам таке право) наприкінці твору таки повертається до свого хазяїна Степана. Втеча на волю видається нібито стихійною дією, він радий ткнутися мордою в руки Степана, не боїться й майбутніх сварок чи навіть ударів. Мені було боляче це читати. Це не історія про безмежну довіру тварини до людини чи щось таке, а історія про викривлення, приручення гордої красивої душі. Принаймні така моя думка. Це історія підкорення, навіть поневолення. 1 якщо спочатку це поневолення було тільки формальним, то наприкінці воно стало остаточним, бо неволя — не жердини, з яких складається загорожа, неволя — всередині... Те саме з людиною. Не в змозі надалі чинити опір, людина думає, що «розумніше до часу прикинутися скореною, лишившись в душі вільною, аніж бути скореною насправжки». Але де ж гарантія, що роль, маска не стане сутністю, шо дух волі не загубиться, не вивітриться? То як? Краще удати з себе скореного? Чи треба бігти проти вітру проти течії? Це не питання відірваної від життя філософії, це питання світогляду, життєвої позиції, питання нагальне, якщо можна так сказати... Скільки разів ми ставимо його собі, але ніколи не доходимо до широкого узагальнення. Таке узагальнення підказав мені твір Володимира Дрозда. Поки що я не маю повної, остаточної відповіді на це питання, але шукатиму її і не полишу своїх роздумів на півдорозі... Вийшло так, що в моєму творі значно більше питань, аніж відповідей. На жаль чи на щастя, в житті теж значно більше питань, аніж відповідей. Я схиляюсь до позиції опору, протесту, боротьби. І тут ховається небезпека: чи не виллється це все у звичайний максималізм, загальне заперечення, боротьбу всіх проти всіх? От... І знов питання. Важко дати відповідь за такий короткий проміжок часу, у такому короткому творі. Нелегко й взагалі знайти ці відповіді. Твір В. Дрозда незвичайний, він вражає своєю глибиною і не залишає байдужим. Я сподіваюсь, шо, перечитавши його ще раз, я осягну більше, відкрию, можливо, приховані підтексти. Сподіваюсь, що хоча мої роздуми й не принесли поки що бажаного результату, але її думки та почуття, що їх викликав у мене твір «Білий кінь Шептало» Володимира Дрозда, до мені колись краще зрозуміти себе, розібратися в певних життєвих ситуаціях.


4,4(39 оценок)
Ответ:
БЕРЕНА
БЕРЕНА
26.07.2021

з давніх-давен люди прагнули літати. як відомо, літати можна реально й уяв­но: у небесних просторах і душею, помислами. тому образ крил є багатозначним. він має давні традиції в літературі. образ людини з крилами зародився ще в ан­тичній літературі. адже відомо, що крила у давній греції символізували любов і перемогу. недарма давньогрецький бог торгівлі меркурій зображувався у взутті з крильцями, що означало здатність до величезного духовного піднесення. мі­фологічні герої дедал та ікар намагалися злетіти до небесних висот. і хоча ікар загинув у небі, головне все-таки те, що в нього було нестримне прагнення польо­ту. відомо також, що давньогрецький філософ платон уважав крила ще й сим­волом розуму.

образ крилатої людини набув популярності у світовій літературі. він присут­ній у творах гарсіа маркеса, л. толстого, ф. кафки, р. бредбері, в. симоненка та багатьох інших. не змогла не звернутися до цієї теми і відома українська по­етеса ліна костенко. образ крил є у поезіях «чайка на крижині» і «крила», що диптих.

у вірші «чайка на крижині» змальовано образ самотньої чайки, що пливе на крижині. людина дивується її хоробрості, адже «крижина тонка», їй незрозуміла са­мотність пташки, адже «чайки держаться гурту». але чайка дала їй гідну відповідь:

дивна людино!

я ж маю кила.

нащо крилатим ґрунт під ногами?

крилату чайку важко зрозуміти пересічній людині, яка боїться труднощів. чайка здатна літати високо у небі, а не повзати по землі, бути однією з натовпу. інколи, якщо бачиш чайку над морем, здається, що вона летить кудись цілеспря­мовано, знає щось таке, чого не може зрозуміти людина.

ця ж тема продовжується у поезії «крила». образ крил у творі л. костенко символічний.

вони ті крила не з пуху-пір’я, а з правди, чесності і довір’я.

слід зазначити, що образ крил має багату символіку. крила — це вірність у коханні, вічне поривання до нового і незвіданого, щирість, пісня, надія, по­езія, мрія. отже, крила є символом духовності, емоційності, піднесеності, духо­вного злету.

людина нібито не літає

а крила має.

а крила має!

щаслива людина, коли у неї є крила, які їй можливість піднятися над сірою буденністю, злетіти душею, досягти небачених висот, любити життя, вірити у себе, приносити щастя іншим.

4,4(39 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ