Хлопчина Джельсоміно ( по - італійськи це означає << Жасмин >>) від народження наділений надзвичайно гучним голосом, здатним руйнувати стіни, але від цього дару - суцільні неприємності. Недовірливи сусіди не дають Джельсоміну спокою; одні з них вважають його добрим чарівником, інші - злим чаклуном... В один прекрасний день Джельсомінно відправляється мандрувати по світу в пошуках щастя і потрапляє в фантастичну Країну Брухунів. За наказом короля Джакомона ( В оригіналі - << Джакомоне >> ), колишнього пірата, разом зі своєю бандою захопив владу, всі в цій країні, навіть тварини, Забовязані постійно брехати. Кішках велено гавкати, собікам - нявкати; коні мукають, а корови - іржуть. Діти в школі вчать таблицю множення шкереберть. Художник повинен мальовати коня з тринадцятма ногами, верблюда з пятьма горбами, і портрети з шістма очима і трьома носами. У булочної замість хліба продають чорнило, в ході тільки фальшиві монети, а про всі події люди дізнаються з газети << Зразковий брехун >>, повної вивернутих фактів і помилкових повідомлень.
Пам'ятник Т.Г. Шевченкові на Проспекті Свободи Назва:Пам'ятник Т.Г. Шевченкові на Проспекті СвободиМісто:ЛьвівОпис:Відкриття пам’ятника Т. Шевченку авторства скульпторів Андрія та Володимира Сухорських, що відбулося 24 серпня 1992 р. в присутності великої кількості львів'ян. До 1995 р. була виконана ще декоративна стела під умовною назвою "Хвиля національного відродження" із алегоричними рельєфними зображеннями, що розташована з тильного боку фігури поета. До 1996 р. була виконана ще 12-метрова декоративна стела під умовною назвою "Хвиля національного відродження" із алегоричними рельєфними зображеннями, що розташована з тильного боку фігури поета. Автори архітектурного вирішення - архітектори Юрій Диба та Юрій Кромей. Рішення про спорудження пам’ятника Т.Г.Шевченку у Львові було ухвалено 22 червня 1987 р. Оголошений в наступному році обласний конкурс на кращий проект не приніс очікуваного результату: серед 40 авторських колективів ні один не був відзначений. В наступному році, також безрезультатно, відбувся республіканський конкурс. Тим не менше, міськвиконком уклав трудову угоду на виготовлення проекту з молодими львівськими скульпторами братами А. та В. Сухорськими. Спорудження пам’ятника співпало з роками становлення України, характерними важкою фінансовою кризою. Проект молодих скульпторів було реалізовано завдяки до української діаспори, зокрема пана Василя Іваницького, який допоміг у зборі необхідних коштів та реалізації проекту.
