На мою думку, слово друг накладає на людину дуже велику відповідальність.
Тільки справжня дружба витримує всі випробування і триває роками. Справжній друг провідає тебе тоді, коли ти хворий. Не залишиться байдужим до твоєї відсутності. Завжди поділиться новинами. З ним цікаво. Є багато спільних інтересів. Друг не обмовить. Порадить вихід із складної ситуації. Не зробить боляче.
Ось таким має бути справжній друг.
Або:
Я вважаю, що добре тому, хто має вірного друга.
По-перше, з ним єднають спільні інтереси, тому цікаво. По-друге, друг сумуватиме без тебе, тому обов’язково провідає при хворобі. По-третє, буде разом з тобою радіти успіхам. Дасть слушну пораду та підтримає в скрутну хвилину. По-четверте, не образить поганими словами. Не говоритиме неправди про тебе іншим.
Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він: Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.
Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він: Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.
На мою думку, слово друг накладає на людину дуже велику відповідальність.
Тільки справжня дружба витримує всі випробування і триває роками. Справжній друг провідає тебе тоді, коли ти хворий. Не залишиться байдужим до твоєї відсутності. Завжди поділиться новинами. З ним цікаво. Є багато спільних інтересів. Друг не обмовить. Порадить вихід із складної ситуації. Не зробить боляче.
Ось таким має бути справжній друг.
Або:
Я вважаю, що добре тому, хто має вірного друга.
По-перше, з ним єднають спільні інтереси, тому цікаво. По-друге, друг сумуватиме без тебе, тому обов’язково провідає при хворобі. По-третє, буде разом з тобою радіти успіхам. Дасть слушну пораду та підтримає в скрутну хвилину. По-четверте, не образить поганими словами. Не говоритиме неправди про тебе іншим.
Тому з вірним другом надійно, цікаво та впевнено.