Кость – маленький хлопчик, незаконно нарожденной хлопчик пана. Він пас панських корів і жик на кухні. Кость схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього, безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.
Портрет Костя: Зеленкуваті, вузенькі, глибокі оченята його не одривались, а губи роззявились, і з-за них виглядали ріденькі, гостренькі зуби. Здавалось, що він як укусить, то мусить страшно боліти, більше, ніж від кого другого. Але Кость ніколи не кусався. Хто б і як його не бив, він ні за що не кусався. Се був кумедний-таки хлопець!
Кость здається кумедним (тобто дивним) у очах оточуючих, бо ніколи не плаче, не кусається, коли його б’ють. Людям не зрозуміла така недитяча терплячість, стійкість і мужність хлопчика, яку вони сприймають як впертість, називаючи його “кам’яним виродком”.
У творах Тараса Шевченка "Сон" та "Кавказ" порушено проблеми:
самодержавства, кріпосництва та аморальності земляків-переветнів, що відцурались всього українського. На сьогодні деякі з цих проблем на жаль теж є актуальними. Наприклад, як земляки, що покидаєть рідний край і зраждують свою батьківщину, створюючи багато проблем: терор, різанина, незаконне захоплення державних територій. Також інколи ми можемо гати картину політичного самодержавстава, що не враховує думку народу. Ці, всі проблеми ми бачим сьогодні.
Объяснение:
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: філософська.
Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів).
Віршовий розмір: хорей.