Варіант 1
І рівень
Завдання 1─ 12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
1. Визначте назву твору, автора і героя, якому належить фраза: «Коли людина йде на смерть за вітчизну, то ім’я її потім у віках»:
Б коню Шепталу (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»);
2 Назвіть жанр твору Ю. Винничук «Місце для дракона»
А роман
3.
В добрим мрійником та романтиком
4.Найбільше кінь Шептало не любив
Г катати малих дітей у святкові дні.
5. Кінь Шептало з оповідання В. Дрозда пишався
-.
6.Якого кольору був Шептало, коли повернувся додому після вільної прогулянки?
Г чорного
7. Епіграфом до твору В. Дрозд обрав слова
Г П. Загребельного
8. Валентин Чемерис проживає в
-.
9.Вислів двічі не вмирати, а раз не минувати цитує в творі Валентина Чемериса
Г дід Свирид
10. Через дуель Вітьку з повісті В. Чемериса
Образила дівчина.
11. Вітька з повісті В. Чемериса назвав Галю «зміюкою лукавою», бо вона
Б за на побачення ще й Петра
12. Маленький, товстий, флегматичний, смаглявий. Так описує В. Чемерис у повісті:
А Вітьку Б Левонтія
Завдання 13-16 передбачають установлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного БУКВОЮ, доберіть відповідник, позначений ЦИФРОЮ
13. Установіть відповідність між сюжетними елементами твору та розділами, у яких вони відбуваються
14. Установіть відповідність між героєм вивченого твору та його реплікою
А «Я вже вріс оцю землю й мушу вмерти за неї й на ній…» пустельник.
Б «Не драконове це діло – книги читати…» дракон.
В «Держава спала. Я мусив її розбудити…» князь.
Г «Яка сила не дає мені заколоти його…Це вже старість підступає до горла…» -.
1 пустельник
2 дракон
3 Лаврін
4 князь
5 радник Антось
«Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече»
«Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням до батькам, варила їжу, пряла
«Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком».
«Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу… прощай на віки вічні!.. Там побачимось!»