Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. наприклад, сміх, біль, радощі, туга. вони є частиною нашого життя.сміх — здавалося б, звичайна річ. ми сміємося, коли нам весело, та й годі. але, якщо придивитися, все не так просто. сміх може грати кілька ролей. ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. він поліпшує настрій людини, добре впливає на здоров'я. як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. а про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. і так зрозуміло! існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.сміх буває також іронічним та сатиричним. такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. з давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. вершиною такого гострого сміху є сарказм. так сміявся шевченко над царями та царицями в поемі “сон”.сміх завжди робив свою справу. при і сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. можна навести ще багато прикладів впливовості сміху. в своїх міркуваннях я дійшов висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще. млжливо саме сміх і є відчуттям щастя у цьому житті.
Образ Анни — це трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких умовах тогочасного села. Доведіть або спростуйте це й поміркуйте, хто винен у цій трагедії. Анна всіма характеризується як добра, розумна, шляхетна й порядна дівчина. Вона здатна на щирі та палкі почуття. Але не може протистояти родичам, які з неї знущаються. Самотня душа не знала, до кого прихилитися, тому не встояла перед Михайловою любов’ю, не знайшла в собі сили вберегти його дітей. Отже, вина Анни в її нещастях очевидна, але не меншою є вина тогочасного суспільства (бідність, відсутність можливості освіти, для жінки працювати), а також матері й брата, що знайшли в особі дівчини покірне джерело для своїх прибутків. Добре, що Анна знайшла в собі сили жити далі, працювати, бути такою ж доброю, і, врешті-решт, заслужила щастя. Символічними образами в цій повісті є сусідній ліс, теля, місяць і зорі, обірвана струна на весіллі,закривавлені вогняні шмати з розжареними очима,
