пісня – душа народу. твір – роздум.
пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. на мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
у пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
під гаєм в'ється річенька,
мов скло вона блистить.
долиною зеленою,
кудись вона біжить.
основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розпові пісні.
в інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
сопілочка калинова, ясенове денце
не сопілка тото грає, а любкове серце.
як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. у них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
вернися, синку, додомоньку,
змию, зчешу головоньку.
а перейнятися силою пісні багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
объяснение:
Бездуховність – одна з найбільших проблем сучасного суспільства. Традиційно під бездуховністю прийнято розуміти відсутність у людини високих життєвих прагнень, принципів, ідеалів буття, почуття піднесеності. На жаль, при погляді на багатьох сучасних людей складається враження, що вони абсолютно бездуховні, це має багато різних проявів.
Найяскравішим прикладом бездуховності в житті людини є пріоритет особистого над суспільним. Сьогодні життя складається так, що дуже багато людей зовсім не замислюються про загальне благо. Усі прагнуть стати успішними особисто – хочуть забезпечити собі сите й задоволене життя за будь-яку ціну, не замислюються про великі цінності сучасності та про інших людей, які іноді чогось сильно потребують. Наприклад, люди не приділяють достатньо уваги тим, кому потрібна їхня до Бездуховні люди намагаються сховатися від сплати податків, не хочуть брати участь в суспільно корисних заходах, завжди віддаляються від суспільства, щоб бути тільки наодинці і не чинити ніяких корисних дій в суспільстві. Втім, суспільство дуже швидко визначає таких людей і застосовує по відношенню до них справедливі заходи відповідальності.
Нерідко бездуховність асоціюються з моральними правилами нашого суспільства. У цьому є певна логіка. Дійсно, аморальні люди найчастіше також є і бездуховними, такими, які порушують природні правила співжиття людей. Наприклад, одним з основних правил сучасного українського суспільства є надзвичайний повага до старості і літніх людей. Але бездуховні люди не тільки не показують достатньо поваги старшим людям. Більше того, вони дуже часто забувають про власних батьків, коли ті так сильно потребують їхньої до В цілому бездуховні люди дуже часто демонструють повну зневагу до будь-яких правил моралі.
Навряд чи варто вважати яскравим прикладом бездуховності відсутність віри в Бога. Вся справа в тому, що в сучасному світі віра в Бога сильно атрофувалась. Багато людей не просто вірять в Бога і одночасно з цим скоюють злочин проти людини і суспільства, вони ще й прикриваються своєю вірою, щоб піти від заслуженої відповідальності. У той же час серед атеїстів сьогодні дійсно дуже багато моральних людей, що несуть відповідальність за себе і за суспільство.
Бездуховність шкодить суспільству, особливо якщо врахувати її сучасні розміри. У той же час досить складно боротися з нею, адже бездуховні люди зазвичай не порушують законів і прямо не шкодять державі. Єдиний ефективний засіб для боротьби з бездуховністю – бойкот бездуховних людей, відмова від комунікації та взаємодії з ними.