Відповідь:
Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 року у місті Адріанополь. Василь український письменник. Член Національної спілки письменників України, АУП. Автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені Василя Стуса.
1963 рік - закінчення школи-інтернату.
1964 рік - вступлення до університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет.
1968-1970 роки - перебування на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході.
2001рік - здобуття вищої освіти в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.
2004рік - переселення до Луганську.
2014 - став змушеним переселенцем через бойові дії.
Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в республіканській пресі з'явилося кілька добірок віршів. Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.
Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не друкували в Україні.
В Україні перша збірка поезій «Зелен день» надрукована в київському видавництві 1988 року. За неї автора відзначено літературною премією імені Василя Симоненка.
У 1990 році вийшла друком збірка «Ікар на метеликових крилах», у 1992 — збірка «Калина об Різдві». За ці дві збірки 1994 року поета було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка.
У 1999 році вийшла друком наступна поетична книжка під назвою «Слова у вишиваних сорочках».
В останні роки Василь Голобородько опублікував також кілька розвідок на теми українського фольклору, зокрема «Міфопоетична трансформація українського обряду сватання в українських народних казках» (2002) та інші.
Окремі твори поета перекладено польською, французькою, німецькою, англійською, румунською, хорватською, сербською, португальською, іспанською, естонською, латиською, литовською, шведською, російською та івритом.
Объяснение:
Саме Україна прийняла на себе перші в СРСР удари німців; найстрашніші і найбільші битви відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях. Ці картини з жалем і болем, а ще більше з жагучою ненавистю до ворогів змальовує автор.
Роки війни Олександр Петрович провів на фронті. Письменник відчував атмосферу війни, народного горя, бачив сльози, сам переживав усе.
І серце Олександра Довженка не могло не відгукнутися на страждання рідного народу. Саме з початком війни вражений митець з болю та розпачу розпочав вести „Щоденник”, головною темою якого є Україна, її трагедія у війні.
Будучи від природи надзвичайно вразливим, Олександр Довженко був особливо уважним до найскладніших і найтрагічніших моментів воєнної дійсності.
Де знаходився 19 жовтня 1825 Пушкін
Позитивні сторони посилання