Question

Іть дуже .аналіз вірша "пісня мандрівного спудея " агов, мої маленькі чортенята! з-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов'ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій… я — ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові але коли до серця входять вірші — прекрасні, наче крила голубів, які тоді надії з риторик і поетик академій — гайда на площу, як на дно ріки! підслухані у вирі цілоденнім, ті рими — вчителям наперекір (у вчителів, здається, перекір) ! або в поля, як на зелену прощу — читати вірші травам і ві і постарайтесь, я вас дуже щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій… хвалу воздавши часові зухвалу, звірят і пастухів благослові отож, — на світ, за діло — чарувати! агов, мої маленькі чортенята

Answer 1

Вона нас вчить вірити в надію