Нещодавно я прочитала казку О. Олеся «Микита Кожум’яка».
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій?
Воєводи на двобій!
Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхню та погодився до
Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.
Говорят когда смеешься твоя жизнь продливается, но никто не знает правда это или нет.Каждый человек изо дня в день смеется, иногда даже по разным пустякам.Люди когда смеются выражают свою радость.Иногда смех может быть просто насмешкой.Когда одни люди смеются с других это и называется- насмешка.Конечно это плохой смех, когда над тобой кто-то смеется это ужасно и унизительно.Я думаю, что смеятся надо только в те моменты когда тебе и правда смешно, не надо смеятся с других людей когда им в это время плохо, ведь потом смеятся будут с тебя, и ты сможешь почувствовать, как это "приятно".Для меня смех это жизнь!Я живу не грустя, мой смех всегда при мне.
ЗАКЛЯТТЯ - дія та її результат за знач. заклясти. МУГИКАТИ - стиха, невиразно наспівувати. НАРУГА - нестерпне знущання; зле висміювання кого-, чого-небудь. БАМБУК - висока тропічна і субтропічна деревовидна рослина з порожнистим колінчастим стеблом і видовженим листям. СКАРБ - коштовності, гроші, цінні речі. ЛАГІДНИЙ - спокійний, сумирний, тихий; ніжний, ласкавий. ОКРАЄЦЬ - скибка, відрізана від непочатого краю хлібини. БАКЛАНИ - водоплавні птахи середньої величини звичайно чорного кольору (з металічним відблиском). БАРКАС - великий багатовесловий човен; невеличке портове судно. ЖЕБРАК - людина, яка живе з милостині, старець; дуже бідна людина. ЯТРИТИ - спричиняли, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь. ЖОРНА - плескуватий круглий камінь, призначений для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів; про видиму форму місяця, сонця і т. ін.; пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний млин. СВАВОЛЯ - необмежена влада, відсутність законності, справедливості; схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля
Нещодавно я прочитала казку О. Олеся «Микита Кожум’яка».
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій?
Воєводи на двобій!
Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхню та погодився до
Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.