Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина[1], панщина[1], або панське право[2][3]) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст.[4]), у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала сиськузалежність селянина від феодала й неповну власність другого селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва.
мне нравиться печь печенье или пироженные
это у меня знанимает дело где то примерно полтора часа. пока готовиться пироженное я думаю как его украсить. Я смотрю что у меня есть в холодильнике если есть бананы вишня и еще какийто ягоды я украшаю ими и выходит очень красиво! я очень люблю готовить! (перевиди)