ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей б. грінченка)
проблема любові і щастя людини у новелі в. винниченка «момент»
чи варто виправдовувати чіпку? (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
трагікомічне звучання образу головного героя комедії і. карпенка-карого «мартин боруля»
мої роздуми над повістю «кайдашева сім’я»
чи легко бути лідером? (за драматичним етюдом о. олеся «по дорозі в казку»)
збірка і. франка «з вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії
змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім’я»
вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною
« було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу єремії вишневецького)
порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
фольклорно-етнографічна основа повісті м. коцюбинського «тіні забутих предків»
образи селян в повісті «fata morgana» m. коцюбинського
твір-мініатюра про
чому лаврін і мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми
семантика образу омелька кайдаша з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
мавка із драми-феєрії «лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж
не роби іншому того, чого не бажаєш для себе
мій улюблений твір (м. коцюбинського «intermezzo»)
марійка та івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю о. кобилянської «земля»)
яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому
«і все-таки до тебе думка лине» леся українка
оповідання і. франка про дітей та школу
проблема життєвого вибору (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою в. стефаника «камінний хрест»)
образ чоловіка у прозі панаса мирного
трагедійність образу марії ляшнівської, головної героїні драми в. винниченка «гріх»
навіщо потрібно вивчати мову сучасній елайзі дулітл? (твір-роздум)
мої враження після прочитання драми «украдене щастя»
«чайка» - символ вбитого кохання
П`єса «Мина Мазайло» – одна з кращих у творчому доробку письменника. Вона примушує замислитися над такими вічними цінностями, як любов до своєї Вітчизни, свого народу, рідної мови. У цьому творі автор дуже чітко розкриває значення слова «патріот», слова, яке сьогодні, на жаль, не всі правильно розуміють.
У творі ми гаємо за життям родини Мазайлів. Ця родина роз`єднана, немає взаєморозуміння між її представниками. Батько – Мина Мазайло – змінює прізвище на російське, вважаючи, що саме через українське прізвище заважає його кар`єрному зростові. Мину підтримують жінка і донька, які давно вже забули своє коріння, забули рідну мову. Вони повністю русифіковані, і це їх влаштовує.
Представником протилежного табору є син Мини Мокій. Цей хлопець являється носієм прогресивних ідей українізації, він вірить у відродження всього українського і намагається сприяти цьому, розпочавши з себе. Мокій говорить чистою українською мовою, цікавиться її історією, значенням слів. Крім цього хлопець хоче додати до свого прізвища ще одну суто українську частину. Ідеї Мокія розділяє дядько Тарас, який вважає, що майбутнє держави саме за українізацією. Навіть Уля, подруга Рини, сестри Мокія, яка спочатку мислила як і вона, прийняла бік Мокія. Він зміг довести дівчині, що українська мова – наймелодійніша і найпрекрасніша, а традиції та звичаї України давні та таємничі. Тільки той, хто по-справжньому вірить у якусь ідею, може примусити повірити в неї інших!
Тож, я вважаю, що п`єси «Мина Мазайло» М. Куліша являється досить актуальною в наш час. адже сьогодні достатньо таких людей, як Мокій та дядько Тарас – відданих справжніх патріотів. Можливо, вони і оголошують про свої ідеї на площах та майданах, але вони прагнуть змін. Я думаю, що людина, яка вважає себе патріотом, має почати з себе. Якщо вона буде говорити українською мовою, відроджувати (у своїй родині) українські традиції, працювати на благо Батьківщини, то тільки тоді за нею потягнуться інші – однодумці. Сьогодні, на жаль, багато псевдо-патріотів. Людей, які тільки на словах люблять свою Вітчизну, але нічого не роблять для того, щоб життя на Україні покращилося. Таких людей патріотами я не вважаю.
Є у наш час і такі люди, як Мина. Адже не обов`язково змінювати прізвище, щоб отримати гарну посаду! І зараз досить багато пристосуванців, які готові підлаштовуватись під будь-який лад. Жити таким людям, звичайно, простіше, та в душі у них пустка.
Тож я вважаю, що п`єса М. Куліша «Мина Мазайло» буде актуальна ще довгий час, адже типажі, які в ній представлені, існують у всі часи і в будь-яких країнах!
Надеюсь
