Я дуже люблю літо. Воно насичене яскравими барвами та враженнями. Літо асоціюється зі справжнім відпочинком. Кожні літні канікули я з батьками багато подорожую , одне з моїх улюблених місць це море. Саме воно асоціюється з літнім відпочинком. Також літом я приїзджу у село до дідуся та бабусі . Там я почуваю себе вільно та спокійно, немає навчання та інших клопотів , ми з друзями ходимо купатися на річку , та відпочивати у парку . Я допомагаю бабусі клопотати на городі, а разом с дідусем їзджу на риболовлю. Саме всим цим мені подобається літо!
Нещодавно я прочитала захоплюючу повість по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем. Автор любить природу. У творі він точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаємо, то переживаємо разом з героями. Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею. Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, їхня чудова та незвичайна дружба.