Відповідь:
Я не знаю чи правильно
Пояснення:
Увагу багатьох людей привертало славне минуле України. Не один митець присвятив свої твори тому ж феноменові Запорозької Січі. Але, на мій погляд, ніхто так поетично не оспівав "славу козацьку", як Тарас Шевченко. У минулому рідного краю увагу Великого Кобзаря привертав перш за все героїзм народу, його безмежна відвага, сміливість.
Тяжкою була доля українського народу за часів турецько-татарської навали. Скільки беззахисних людей було вбито, полонено в рабство! Єдиним захисником українців від хижацьких нападів ворога було січове козацтво. З метою попередження набігів орд та визволення полонених влаштовували запорожці морські походи на Крим і Туреччину. Один з таких походів покладено в основу поеми "Іван Підкова" Тараса Шевченка.
Іван Підкова був одним із керівників визвольної боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. І хоча ніяких відомостей про його участь в морських походах немає, Тарас Шевченко припустив, що він міг бути не тільки учасником, а й ініціатором такого походу.
У творі не змальовано власне битву запорожців з ворогом, немає картин покарання загарбників чи визволення полонених. Але сам факт походу на Царград у відносно спокійний час говорить про мужність народних месників. Не лякають козаків ні "чорні хмари", ні синє море, що "звірюкою то стогне, то виє", ні "хвилі, як ті гори: ні землі, ні неба", не мліють їхні серця, бо "тільки того й треба". Дивиться уважно отаман, чи не видно ворога:
Илья́ Му́ромец (полное былинное имя — Илья Муромец сын Иванович, также встречаются варианты: Илья Моровлин, Муравленин, Муровец, Муромлян[2]; Илия-змееборец[3]) — один из главных героев древнерусского былинного эпоса, богатырь, воплощающий общий народный идеал героя-воина.
Согласно легенде, крестьянский сын[4] и оберегатель русской земли от врагов, параличный до 33 лет, получает силу от ангелов-странников, борется с Соловьём-разбойником, идолищем, жидовином, татарами и, наконец, окаменевает[5]. Впервые появляется в письменных источниках в XVI веке у Ф. С. Кмиты-Чернобыльского как Илья Муравленин, у Эриха Лясоты — как Илья Моровлин, в некоторых былинах XVII века — как Илья Мурович или Илья Муровец[6][7]. Некоторыми исследователями отождествляется со святым Илией Печерским Чеботком, мощи которого покоятся в Киево-Печерской лавре.
Загадки складалися народом для розваги, разом із тим вони тренували розум, розвивали сть, кмітливість і творчу уяву. В їх основі лежить опис зовнішнього вигляду предмета чи його дії, порівняння з іншим, схожим предметом. Опис зазвичай є точним, вказує на одну чи кілька ознак, за якими знаходимо відгадку. Ось, наприклад, загадка про лелеку:
У червоних чобітках, в білому халаті, він весною прилетів і сидить на хаті.
У перших рядках загадки йдеться про якийсь об'єкт, у якого червоне взуття і білий одяг. Далі уточнюється: це істота, що вміє літати, з'являється навесні. Стає зрозуміло, що це — перелітний птах із червоними ногами, білим пір'ям. Він гніздиться переважно на дахах. Тепер легко здогадатися, що йдеться про лелеку.
Є загадки, побудовані на принципі протиставлення. Наприклад, загадка про молоко: «Рідке, а не вода, біле, а не сніг».
Іноді загадки мають форму запитання. У них зовнішній вигляд, дія чи властивість задуманого предмета може називатись або прямо, або приховано, інакомовно. Наприклад, загадка про вітер: «Який то хлопець походжає і без віника замітає?»
Чимало загадок присвячено людині, її побуту, знаряддям праці: «Стоять два кілки, на кілках бочка, на бочці кавун, а на кавуні трава росте» (людина). Є багато загадок про явища природи, про світ рослин
і тварин: «Сестра до брата в гості йде, а він від неї ховається» (день і ніч), «Годинника не має, а час знає» (півень), «Живе один батько і тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має» (дуб та жолуді).
Загадки часто допомагають казковим героям перемогти у боротьбі з кривдою та злом, як, наприклад, у казці «Мудра дівчина».
Більшість загадок фольклорні, але є і створені письменниками, авторські. Вони можуть бути написані як прозовою мовою, так і віршованою. Відгадувати загадки цікаво і корисно, адже це розвиває художнє і логічне мислення, уяву, пам'ять.
Загадка — це короткий дотепний опис предмета, події, явища, які потрібно впізнати та відгадати.
Вибери собі щось що підходить.