1) Наверное Б, не уверена
2) В. "Мабуть" это вставное, выделяется запятыми.
3) Свята земля, ты вічно з нами.
Києве мій, ти у серці завжди.
мамо, за недоспані ночі.
4) В.
5) Не поняла вопроса.
6) В. Україно моя.
7) Б. Видно, ми не поїдемо(тут двумя линиями подчеркивать) на екскурсію. (Видно - вставне слово. Підмет - ми, присудок - поїдемо)
А. Все спить(2 линии) в темноті: і небо, і зорі, і місяць. (і небо, і зорі, і місяць - позиційні чергування, бо повторюються "і, і, і,".
На самом деле не совсем поняла этот вопрос и что хотят от меня, но хотя бы что-то.
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань
