У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол. У цих словах К.Пруткова образно визначена роль дружби в людських справах. Дружба ушляхетнює життя, її шанували і возвеличували мислителі давнини. Дружба в оцінці Аристотеля «найнеобхідніше для життя, ніхто не хоче жити без друзів,навіть якщо немає інших багатств». Далі роз*яснює він «дружба – не тільки неоцінена, а й прекрасна, ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів. Мати багато друзів – це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною ідругом – це одне і те саме». Надзвичайно високо оцінюється дружба в українській культурі та ментальності. Розкриваючи силу дружби, Григорій Сковорода наводив слова Плутарха «що дружба супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи і чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання, і Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радісним, приємним і милим».
Коли друг поруч і разом з вами втішається, і якби підлесник не кував лихо,використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить в дружбу. Сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів. Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, телебачення, подекуди, замінює людське спілкування. Чи актуальні питання глибинних стосунків?
Звичайно час вносить свої корективи, але такі поняття, як «дружба» і«любов» - завжди залишаться найвищими цінностями. Вони являють собою таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюючи життя радістю, емоційно збагачуючи його. У психології поняття «дружба» визначається як стійкі, міжособистісні відносини, які характеризують взаємну прихильність їх учасників,взаємні очікування відповідних почуттів та відання переваги.
Розвиток дружби передбачає слідування неписаному кодексу, що стверджує необхідність взаєморозуміння,відвертості та щирості. Вона передбачає довірливі стосунки, активну взаємодо взаємний інтерес до справ та переживань іншого, щирість та безкорисливість почуттів. Серйозні порушення цього подібного кодексу ведуть до її припинення або до поверхових приятельських стосунків, або до перетворення її в протилежність дружби – у ворожість.
Найбільшої інтенсивності дружба досягає в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова значущість відносин із друзями. При цьому стосунки між друзями наповненні глибоким емоційним змістом. Дружба виступає іноді своєрідною формою психотерапії для людини, вона дозволяє висловити потаємні почуття та знайти тих, хто поділяє її думки. Тож справді, як стверджує українське прислів*я «Людина без друзів – що дерево без коріння».
Григо́р Миха́йлович Тютю́нник— украинский писатель-прозаик. Младший брат писателя Григория Тютюнника. Григор Михайлович Тютюнник родился 5 декабря 1931 года в крестьянской семье .Во время войны жил у своего дяди на Донбассе. Учился в 1947 году в училище. Там получал 700 грамм хлеба, что ему выжить.После службы в Военно-морском флоте (во Владивостоке), где он учился в вечерней школе, впервые пробует писать (на русском языке). После окончания Харьковского университета в 1962 году Григор Тютюнник вёл педагогическую деятельность в вечерней школе на Донбассе. В 1963-1964 годах работает в редакции газеты «Литературная Украина», публикует в ней несколько очерков на разные темы и первые рассказы: «Чудак», «Розовый мрак», «Сито, сито…», «Кленовый побег». Молодёжные журналы «Днепр» и «Смена» печатают новеллы «Лунная ночь», «Завязь», «На пепелище», «В сумерки», «Чудеса», «Смерть кавалера» Заинтересовавшись кинематографом, Григор Тютюнник работает в сценарной мастерской , создаёт литературный сценарий по роману Григория Тютюнника «Водоворот». В 1966 году вышла его первая книга «Завязь», ставшая одной из тех книг, которые засвидетельствовали новый взлёт украинской прозы и сделали популярным имя Григора Тютюнника, одновременно выделив его среди творческой молодёжи. Журнал «Дружба народов» отметил рассказы Тютюнника как лучшие в своих публикациях 1967 года. В 1968 году «Литературная газета» объявила всесоюзный конкурс на лучший рассказ. Григору Тютюннику была присуждена премия за рассказ «Тысячелистник». Произведение дало название сборнику 1969 года, в которую вошли повесть «Осада» и несколько рассказов. Не будучи в состоянии во всей полноте реализовать свой талант в атмосфере чиновничьего диктата над литературой, 6 марта 1980 года Григор Тютюнник покончил жизнь самоубийством (повесился). Похоронен на Байковом кладбище. Григору Тютюннику посвящена одна из витрин Музея Одной Улицы. В середине 1960-х годов писатель жил в доме №34 на Андреевском спуске. В витрине музея выставлены рукописи Г. Тютюнника, письма к другу, коллекция оригинальных фотографий.
Весной калиновые кусты покрываются белыми соцветиями, состоящими из цветков двух видов. По краям крупные стерильные цветки, в центре плодущие. Именно из последних завязываются плоды - ярко-красные ягоды. Осенью нередко можно видеть калиновые кусты с ветками, склоняющимися под тяжестью гроздьев ярко-красных плодов в таком количестве, что и листьев не видно. Общеизвестна полезность плодов калины. Из них готовят соки, желе, повидло. Сок калины содержит много аскорбиновой кислоты, понижает давление, усиливает сокращение сердечной мышцы.
Коли друг поруч і разом з вами втішається, і якби підлесник не кував лихо,використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить в дружбу. Сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів. Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, телебачення, подекуди, замінює людське спілкування. Чи актуальні питання глибинних стосунків?
Звичайно час вносить свої корективи, але такі поняття, як «дружба» і«любов» - завжди залишаться найвищими цінностями. Вони являють собою таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюючи життя радістю, емоційно збагачуючи його. У психології поняття «дружба» визначається як стійкі, міжособистісні відносини, які характеризують взаємну прихильність їх учасників,взаємні очікування відповідних почуттів та відання переваги.
Розвиток дружби передбачає слідування неписаному кодексу, що стверджує необхідність взаєморозуміння,відвертості та щирості. Вона передбачає довірливі стосунки, активну взаємодо взаємний інтерес до справ та переживань іншого, щирість та безкорисливість почуттів. Серйозні порушення цього подібного кодексу ведуть до її припинення або до поверхових приятельських стосунків, або до перетворення її в протилежність дружби – у ворожість.
Найбільшої інтенсивності дружба досягає в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова значущість відносин із друзями. При цьому стосунки між друзями наповненні глибоким емоційним змістом. Дружба виступає іноді своєрідною формою психотерапії для людини, вона дозволяє висловити потаємні почуття та знайти тих, хто поділяє її думки. Тож справді, як стверджує українське прислів*я «Людина без друзів – що дерево без коріння».