Твір «Вихідний день у нашій сім’ї» Вихідні дні наша сім’я чекає з нетерпінням. Звичайно, провести їх можна по-різному в залежності від погоди, настрою, планів батьків. Я дуже люблю вихідні, нікуди не потрібно поспішати, можна відпочити з батьками, зустрітися з друзями. У неділю мама готує торт або запашні булочки, які всі з задоволенням смакують за чашкою чаю. Увечері вся наша родина збирається разом. Ми вечеряємо, складаємо плани на завтра, дивимося телевізор або читаємо. Іноді ми приймаємо гостей або йдемо гуляти. Всією сім’єю ми були в більшості музеїв і картинних галереях міста, та все ж багато чого ще треба побачити. Наприклад, минулої неділі ми пішли в Ботанічний сад. Ми бачили багато рідкісних тропічних рослин, які були в теплицях, бо наш клімат для них занадто холодний. Ми дуже приємно провели час. Часто всією родиною ми їдемо за місто, відшукуємо гарне місце в лісі або на березі річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік, граємо в різні ігри, плаваємо і загоряємо. Взимку ми катаємося на лижах на пагорбах недалеко від міста. Якщо випадає багато снігу ми ліпимо сніговика і граємо в сніжки, а іноді ходимо на каток. Але у вільний час кожен може займатися тим, що йому дійсно подобається. Деякі вважають за краще пасивний відпочинок. Вони розслабляються, дивлячись телевізор або читаючи книгу. Інші відпочивають активно: вони копаються в саду або займаються спортом як моя сім’я. Я отримую від вихідних днів масу задоволення.
Ворог- це людина, яка постійно намагається зробити щось не в твою користь. Інколи цеї людини потрібно остерігатись, адже хто-зна, що їй спаде на думку. Вона завжди йде навсупереч твоїм інтересам. Чи потрібно пробачати ворогу і в яких випадках? Твій суперник завше зробить тобі щось назле чи можливо навіть чимось нашкодить тобі. Але що б не зробив твій ворог йому треба пробачати. В першу чергу для власної душі. Ну а потім яка користь з того, що ти постійно будеш злитись на ту людину? Адже ти сам стаєш нервовий, злий і безпомічний.Пробачати треба всіх, насамперед для свого ж майбутнього. Інколи кажуть, що ворог який каже твої недоліки, кращий за друга, що приховує їх.
Дуже цікаве запитання, кого можна вважати справжнім другом? впродовж всьго життя ми контактуємо з величезною кількістю різних людей. кожен з них залишає свій слід в нашій долі. це може бути красивий спогад, від якого стає тепло на душі, або стійке враження від років проведених разом. хтось з цих людей здається ідеальним, рік за роком ми сумуємо за такими друзями, хоч і спілкувалися лише раз або двічі. інші люди викликають сумні спогади. таких ми називаємо товаришами по нещастю. зазвичай це людина, яка завжди уважно вислухає, і поділиться власними проблемами. але як відрізнити товариша, знайомого від справжніого друга? моя відповідь - ніяк. на мою думку, дружби не існує взагалі. це слово надто часто використовується. від частого використання слова знебарвлюються і втрачають сенс. існує безмежна довіра, терпіння, повага, тощо. адже коли ми сваримося з батьками, у нас не виникає думка про те, що треба шукати інших. і в дружбі має бути так само. друг це не просто людина з якою тобі приємно спілкуватися, це людина, чиї дивацтва ти готовий терпіти, і яка готова терпіти тебе. прикладом справжньої чоловічої дружби для мене стали стосунки Яви і Павлуші. їх спілкування не затьмарене заздрістю, пихою або зверхністю. вони гармонійно доповнюють одне одного. врівноважений і спокійний Павлуша і веселий непосидючий Ява. їх дитинство сповнене різноманітних пригод і вигадок. одне заради одного вони готові на все. коли Ява вирішує втекти з дому Павлуша як справжній друг до йому здійснити цей задум, разом вони блукають у кукурудзі, разом висліджують, як їм здавалося, шпигунів, разом чіпляють шкільний дзвоник на собаку, і разом несуть за це покарання. життя їхнє не затьмарене інтеренетом, і від того чудове. вони знахоять цікаві прогоди в усьму, що трапляється на шляху. вони можуть уявляти себе тореодорами, акторами, героями улюблених книг, шпигунами, слідчими, сваритись, навіть битись, підтримувати одне одного в скаладних життєвих ситуаціях і переживати разом найкраші моменти життя. саме таким я уявляю справжнього друга. людина, яка завжди поруч, в будь-якій ситуації. навіть після сварки. друг може не завжди вітатися, не телефонувати досить довгий час і не висилати вітальні листівки на свята. достатньо того, що в скрутну годину він буде поруч.
