Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Марусю взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33 роки) років. Та вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження.
Однажды Черепаха, Улитка, Муравей
Решили силами равняться
И спорить, кто быстрей.
И каждый в новой форме
На старте уж стоит.
-Конечно, буду первой ,-
Улитка говорит. -
Тяжелый панцирь трудно
Вам на себе тащить.
Оставьте эти глупости,
Вам не победить.
-Сама ты неуклюжая
И скользкая всегда.
Да ты утонешь в луже
Иль поскользнешься, да!
Пока они кричали,
Уж объявили старт.
И Муравей помчался
На маленьких ногах.
И по заслуге крошке
Награда отдана.
Пусть ножки его малы,
Да голова умна.